Справа № 161/12464/24
Провадження № 3/161/4358/24
м.Луцьк 18 липня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
У протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД №878762, серії ААД №878763 від 28.06.2024 вказується, що водій ОСОБА_1 15.06.2024 о 14:55 год. у місті Луцьку по проспекту Соборності, 38, керуючи транспортним засобом Аudi А6 н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб Ford S-Max н.з. НОМЕР_2 , та, будучи причетним до ДТП, залишив місце події, та не повідомив працівників поліції про ДТП, чим порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 2.10 (а), 13.1 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому ДТП визнав, пояснив, що будь-яких дій з умислом не мав наміру вчиняти.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, письмовими поясненнями, власними поясненнями та рапортом.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відносяться до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, зокрема визнання вини.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то суддя зазначає таке.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2024 ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог п. 2.10 а) Правил дорожнього руху - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, не повідомивши органи поліції про подію.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 2.10 а) Правил дорожнього руху передбачено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Водночас, як установлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено інший транспортний засіб, водій ОСОБА_1 не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, залишив місце ДТП, оскільки не відчув удару, а отже, на переконання судді, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в його діях відсутній.
Будь-які інші докази, які б свідчили про зворотне, до матеріалів справи не долучені.
При цьому, приймаючи рішення по суті справи, суддя виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищевказане, виходячи із загальних засад правосуддя, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Справу про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М.Присяжнюк