154/2640/24
1-кс/154/683/24
19.07.2024 слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024030510000847 від 17.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України
19.07.2024 слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що17.07.2024 близько 13:00 год. гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на пункті пропуску «Устилуг-Зосін», що розташований за адаресою АДРЕСА_1 , надав працівникам ДПС України неправомірну вигоду, в сумі 8 400 тисяч Євро за безперешкодний перетин державного кордону України.
17 липня 2024 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030510000847 з попередньою кваліфікацією за ст. 369 ч. 1 КК України.
17.07.2024 під час затримання в приміщенні Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за ст. 208 КПК України, під час особистого обшуку, було вилучено грошові кошти в сумі 14 271 грн. та 70 Євро, паспорт гр. України серії МТ452799 виданий Київським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківські області від 27 вересня 2016 року, виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_4 , банківські картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_4 . Грошові кошти та банківські картки вилучені та поміщені до спец - пакету НПУ CRI1218466, паспорти вилучені та поміщені до спец - пакета НПУ CRI1218349.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна та його захисник в судове засідання також не з'явились, адковат ОСОБА_5 подав письмову заяву, в якій зазначив, що вони не заперечують проти задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучені речі, які мають значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12024030510000847 від 17.07.2024, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучені речі, які зазначені слідчою у клопотанні в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи те, що виявлене та вилучене майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки воно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на нього арешту з метою його збереження.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: грошові кошти в сумі 14 271 грн. та 70 Євро, паспорт гр. України серії МТ452799 виданий Київським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківські області від 27 вересня 2016 року, виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_4 , банківські картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженцю та жителю АДРЕСА_2 , що були вилучені 17.07.2023, в службовому кабінеті під час затримання в приміщенні Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за ст. 208 КПК України, під час особистого обшуку - заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_6