Справа № 461/3709/24 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1026/24 Доповідач: Березюк О. Г.
19 липня 2024 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Самардіної А.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Турчак М.В. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 18 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 18.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень.
Згідно постанови суду 20.04.2024, близько 01:11 год., на вул. Городоцька, 11 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер». Результат огляду позитивний - 0,55 % проміле, № тесту 2035. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України.
Захисник Турчак М.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, при цьому водночас не зазначаючи мотивів незаконності або необґрунтованості оскаржуваної ухвали.
18.07.2024 року до апеляційного суду по електронній пошті від іншого захисника Самардіної А.О. надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких захисник посилається на неналежність та недопустимість доказів у справі, а саме відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем Фольксваген Гольф, крім того працівники поліції не мали права здійснювати огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 повідомив, що він є військовослужбовцем, а тому, на думку захисника, його огляд на стан сп'яніння мали би проводити військовослужбовці Військової служби правопорядку.
Розглянувши матеріали справи № 461/3709/24, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №569068 від 20.04.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що міститься в матеріалах справи, які є безперервними з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та оформлення матеріалів працівниками поліції, та з яких вбачається спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального приладу Драгер, в подальшому погодився з пройденим результатом огляду та відмовився прослідувати до медичного закладу для повторного огляду (а.с.3), результатом спеціального приладу Драгер, яким встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю на рівні 0.55 проміле (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.04.2024 року (а.с.4).
Огляд водія ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, а саме за згоди водія на місці зупинки транспортного засобу.
Щодо апеляційних вимог про те, що працівники поліції не мали права проводити огляд ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, то такі до уваги не беруться, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції посеред ночі під час комендантської години, при цьому ОСОБА_1 керував власним автомобілем (автомобіль належить ОСОБА_1 ) та їхав по особистих справах (з пояснення водія на відеозаписі (а.с.3)).
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 18 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.