Справа № 145/274/23
Провадження №11-сс/801/554/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 04 липня 2024 року,
якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 42021020000000055 від 15.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину,
Короткий зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 14.06.2024 про закриття кримінального провадження № 42021020000000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину.
Скарга мотивована тим, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки слідчим не повно та не об'єктивно проведено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Так, 10 лютого 2019 року обвинувальний акт у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_10 було направлено на розгляд Тиврівського районного суду Вінницької області. В кримінальному провадженні встановлено, що 29.04.2018 по АДРЕСА_1 , за участю автомобіля ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 та автомобіля ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження водій - ОСОБА_11 , а також його пасажир - ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку судово - автотехнічної експертизи № 865 від 18.12.2018 у дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_10 вбачається невідповідність вимогам п.п. 2.9 (б) та п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Вказані порушення знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
За висновком судово - медичної експертизи № 03 від 14.01.2019 року у ОСОБА_7 мала місце травма голови у вигляді струсу головного мозку та численних ран та саден обличчя.
На переконання адвоката, слідчий належним чином не здійснив оцінки отриманого ОСОБА_7 тілесного ушкодження обличчя, в результаті чого неправильно кваліфікував дії ОСОБА_10 , а саме за ч.1, а не за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. В подальшому судом кримінальне провадження стосовно ОСОБА_10 було закрито у зв'язку із закінченням строків давності, а 14 червня 2024 року слідчим СВ ВП № 2 ОСОБА_9 винесено оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 04 липня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 42021020000000055 від 15.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину.
Постановлене рішення мотивовано тим, що постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою, коли: зі змісту оскаржуваної постанови слідчого, дізнавача вбачається, що прийняття зазначеної постанови у відповідності до ст.ст.91-94 КПК України базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів, під час здійснення яких слідчий, дізнавач обґрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження № 12018021320000115 стосовно ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Оскільки ОСОБА_10 вже був притягнутий до суду за ДТП, яка відбулася 29 квітня 2018 року, а у потерпілого ОСОБА_7 внаслідок вказаної ДТП наявні лише легкі тілесні ушкодження, то слідчий суддя дійшов до висновку, що постановою слідчого від 14 червня 2024 року правомірно закрито кримінальне провадження № 42021020000000055 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити його скаргу та скасувати постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 14.06.2024 про закриття кримінального провадження № 42021020000000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтовану відмову у задоволенні скарги
Посилається на висновок судово-медичної експертизи від 06.10.2023 №71-к/523,590 відповідно до якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження, а саме: закрито черепна-мозкова травма - струс головного мозку, множині рвано-скальповані рани обличчя: лобної та надбрівної ділянки справа, правої щіточної ділянки, червоної кайми та слизової оболонки верхньої губи справа, лівої верхньої повіки та зовнішнього носа справа з частковим відривом крила носа. При обстеженні ОСОБА_7 04.08.2023 року судово-медичною експертною комісією виявлено рубці обличчя: в лобній та надбрівній ділянках справа, в ділянці правої щоки, на черевній облямівці верхньої губи справа, а також виявлено деформацію зовнішнього носа у вигляді відхилення спинки та кінчика носа вліво, підтягування правого крила носа договори та збільшення правої ніздрі за рахунок рубцево змінених тканин. Вищезазначені рубці на обличчі являються наслідками загоєння ран. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (більше 6 але менше 21 дня) розлад здоров'я. На підставі п.2.1.8 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тілесне ушкодження обличчя у ОСОБА_7 у вигляді рубцево змінених тканин в ділянці крила носа та збільшення ніздрі справа, може бути розцінене як тяжке, якщо буде визнане судом таким, що знівечило обличчя.
Позиції учасників судового провадження
Апелянт ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явився, надіслав заяву, у якій просив проводити апеляційний розгляд за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримав.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін. Також прокурор не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності апелянта.
Мотиви і висновки суду
Заслухавши доповідь головуючого про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивного з'ясування обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчій суддя при розгляді скарги повинен перевірити як дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, так і підстави його закриття.
Відповідно до вимог п.2 ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування (дізнання), яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим, дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Метою досудового розслідування (дізнання) є діяльність слідчого, дізнавача, прокурора спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття кримінальних правопорушень, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Як убачається з ухвали слідчого судді та постанови слідчого про закриття кримінального провадження, вказані вимоги кримінального процесуального закону як слідчим, так і слідчим суддею дотримані.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження № 12018021320000115 від 30.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Так, 29.04.2018 по АДРЕСА_1 , за участю автомобіля ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 та автомобіля ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження водій - ОСОБА_11 , а також його пасажир - ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 865 від 18.12.2018 у дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_10 вбачається невідповідність вимогам п.п. 2.9 (б) та п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Вказані порушення знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 03 від 14.01.2019 у ОСОБА_7 мала місце травма голови у вигляді струсу головного мозку та численних ран та саден обличчя. Дана травма виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо 29.04.2018 під час дорожньо - транспортної пригоди. По ступені тяжкості, вище зазначені ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. При обстеженні ОСОБА_7 на обличчі виявлено рубці, що утворилися внаслідок вище зазначених тілесних ушкоджень, які є невиправними, в разі визнання їх як такі, що спричинили знівечення обличчя органами досудового розслідування чи судом вони можуть бути кваліфіковані, як тяжкі тілесні ушкодження (п.2.1.8.Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Згідно з висновком судово -медичної експертизи від 06.10.2023 №71-к/523,590 у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження, а саме: закрито черепна-мозкова травма - струс головного мозку, множині рвано-скальповані рани обличчя: лобної та надбрівної ділянки справа, правої щіточної ділянки, червоної кайми та слизової оболонки верхньої губи справа, лівої верхньої повіки та зовнішнього носа справа з частковим відривом крила носа. При обстеженні ОСОБА_7 04.08.2023 судово-медичною експертною комісією виявлено рубці обличчя: в лобній та надбрівній ділянках справа, в ділянці правої щоки, на черевній облямівці верхньої губи справа, а також виявлено деформацію зовнішнього носа у вигляді відхилення спинки та кінчика носа вліво, підтягування правого крила носа договори та збільшення правої ніздрі за рахунок рубцево змінених тканин. Вищезазначені рубці на обличчі являються наслідками загоєння ран. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (більше 6 але менше 21 дня) розлад здоров'я. На підставі п.2.1.8 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тілесне ушкодження обличчя у ОСОБА_7 у вигляді рубцево змінених тканин в ділянці крила носа та збільшення ніздрі справа, може бути розцінене як тяжке, якщо буде визнане судом таким, що знівечило обличчя.
Проте, відповідно до п.2.1.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним. Він визнає вид ушкодження, його особливості і механізм утворення, встановлює чи є це ушкодження виправним або невиправним. При невиправності ушкодження обличчя на рівні із визначенням ступеня тяжкості ушкодження звичним порядком експерт зазначає, що ушкодження може бути розцінене як тяжке, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя.
У даному разі апеляційний суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики непоправне знівечення обличчя є однією з ознак тяжкого тілесного ушкодження. Знівечення обличчя вважається непоправним, якщо для усунення отриманих ушкоджень необхідне хірургічне втручання (косметична операція). Висновок щодо віднесення тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, до категорії тяжких за ознакою непоправності знівечення обличчя повинен зробити орган досудового розслідування або суд на підставі висновку судового медичного експерта та з урахуванням загальноприйнятих уявлень про зовнішній вигляд людини.
З матеріалів провадження вбачається, що у кримінальному провадженні № 12018021320000115 від 30.04.2018 слідчим ОСОБА_12 було розглянуто питання щодо можливості оцінки ушкодження обличчя ОСОБА_7 як такого, що знівечило обличчя та визнання його тяжким. За результатами такої оцінки слідчим прийнято постанову від 14.01.2019 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_7 , яка як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання ОСОБА_7 оскаржена не була.
Окрім цього, ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 05.11.2020 у кримінальному провадженні № 12018021320000115 від 30.04.2018 відмовлено в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_13 про залучення до участі в справі ОСОБА_7 у процесуальному статусі потерпілого, оскільки згідно з висновком експерта №03 від 08.01-14.01.2019 за ступенем тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_7 належать до легких, органами досудового слідства рубці на обличчі ОСОБА_7 (невиправні ушкодження) не було кваліфіковано як тяжкі тілесні ушкодження.
Апеляційним судом також установлено, що ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 у кримінальному провадженні № 12018021320000115 від 30.04.2018 обвинуваченого ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження. Дана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційний суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Оскільки ОСОБА_10 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення ДТП, яка відбулася 29 квітня 2018 року, і у потерпілого ОСОБА_7 внаслідок вказаної ДТП наявні лише легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта № 03 від 14.01.2019 та висновком експерта № 71-к/523,590, а рубці, які утворилися на обличчі ОСОБА_7 внаслідок ДТП, не були визнані тяжкими тілесними ушкодженнями, то на переконання апеляційного суду, слідчий постановою від 14.06.2024 правомірно закрив кримінальне провадження № 42021020000000055 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не повно з?ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтовану відмову у задоволенні скарги - є безпідставні, оскільки суперечать матеріалам кримінального провадження.
Виходячи з викладеного, порушень вимог КПК України під час розгляду скарги на зазначену вище постанову слідчого, які б потягли безумовне скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, а тому інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого та слідчого судді.
Апеляційний суд вважає, що рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого є законним і обґрунтованим, а відтак ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 04 липня 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4