Справа № 736/1315/24
Номер провадження 2/736/315/24
17 липня 2024 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Пархомчук Т.В.,
за участі секретаря - Петренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Корюківці, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач 10.06.2024 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 31 липня 2017 року Охрамієвицькою сільською радою Корюківського району Чернігівської області Україна, актовий запис № 02; після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_3 »; виписати відповідача з її квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що з відповідачем спільне життя не склалось, між сторонами почали виникати конфлікти, причиною конфліктів є несумісність характерів та різні погляди на життя. Відновлювати розірвані відносини позивач не має наміру, сторони проживають за різними адресами. За таких обставин подальше подружнє життя з відповідачем і збереження сім'ї ОСОБА_1 вважає неможливим, тому просить шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 20.06.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до слухання у відкритому судовому засіданні. Цією ухвалою учасникам справи визначено строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач у встановлений термін відзиву на позов не подав.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позов визнав повністю.
Розглянувши додані до позовної заяви документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 31 липня 2017 року було зареєстровано шлюб Охрамієвицькою сільською радою Корюківського району Чернігівської області Україна, актовий запис № 02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.07.2017.
Від шлюбу позивач спільно із відповідачем має одну неповнолітню дитину сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.12.2018.
Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим, оскільки це суперечить її інтересам.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ч. 1 ст. 113 СК України).
Отже, після розірвання шлюбу прізвище позивачу необхідно залишити « ОСОБА_3 » за її проханням.
Щодо позовних вимог про виписання ОСОБА_2 з квартири яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , то суд зазначає наступне.
У відповідності до положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною першою ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною другою статті 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, позивач, як власник житла має право звернутися із позовною про визнання відповідача таким, що втратив право користування її житлом, але після спливу одного року його відсутності у власному житлі, з огляду на наведене, суд вважає позовну вимогу про зняття з реєстрації відповідача передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється: за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Отже, відповідно до вказаної норми, позивач як власник житла має право звернутися до Центру надання адміністративних послуг із заявою про зняття з реєстрації її колишнього чоловіка у позасудовому порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи то суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 гривень.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути решту судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 110-115 СК України, статтями 4, 5, 10, 11, 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 липня 2017 року Охрамієвицькою сільською радою Корюківського району Чернігівської області Україна, актовий запис № 02 - розірвати.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 6 від 10.06.2024, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 17.07.2024.
Суддя Т.В.Пархомчук