Провадження № 3/734/1683/24 Справа № 734/2512/24
іменем України
19 липня 2024 року смт Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участі: секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лущик О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 85 КУпАП,-
відповідно до протоколу серії №001155 від 11 червня 2024 року ОСОБА_1 26 квітня 2024 року на 90 км траси М-01 автомобілем «Опель-Астра» днз НОМЕР_1 на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі здійснював транспортування туші дикої тварини-козулі європейської без належних дозвільних документів, що прирівнюється до незаконного полювання.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю та показав, що 26.04.2024 їдучи по автодорозі Київ-Чернігів в напрямку м.Києва в ранковий час, на автомобілі «Опель-Астра», на проїжджій частині автодороги за селом Кіпті попереду автомобіля побачив тіло дикої тварини - козулі, що лежало на автодорозі. Зупинившись на узбіччі та підійшовши ближче побачив, що тварина мертва. Вирішивши забрати козулю собі, взяв тушу та поклав її до багажника свого автомобіля та продовжив рух в бік смт.Козелець. По дорозі його було зупинено екіпажем патрульної поліції. На їх вимогу він надав їм можливість оглянути свій автомобіль. Після виявлення останніми туші козулі на місце було викликано слідчо-оперативну групу. Участі у незаконному полюванні він не приймав, вказану тварину він не збивав, знайшов її мертвою на автодорозі. Працівниками поліції після огляду його автомобіля було встановлено відсутність будь-яких пошкоджень. За годину до виявлення тварини на дорозі, він мав розмову з поліцейськими на блокпосту в с.Кіпті, які притягли його до адміністративної відповідальності за невірно ввімкнений показник повороту, а потім він перебував на АЗС, де заправлявся пальним, тобто він не міг полювати чи вчинити ДТП в результаті чого загинула б дика тварина.
Захисник просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імя, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 85 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.
Частина 2 ст.85 КУпАП передбачає відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
Як видно із змісту даної норми, вона передбачає відповідальність як за повторне порушення певних правил полювання, так і за таке порушення правил полювання, що мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
Як видно із змісту ч.2 ст. 85 КУпАП, диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує на такі порушення правил полювання, що мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
Правила полювання встановлені законом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 року №1478 - ІІІ.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері використання об'єктів тваринного світу згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «;Про тваринний світ», «;Про мисливське господарство та полювання» …
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
- порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування (формальний склад);
- порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин (формально матеріальний склад);
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;
Право на полювання, згідно статті 12 зазначеного Закону, в межах, визначених для цього мисливських угідь, мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» перебування осіб у межах мисливських угідь , в тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання.
Таким чином, до полювання прирівнюється:
- перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);
- перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-яки докази того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, тобто здійснював полювання або перебував у межах мисливських угідь, в тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю, або з продукцією полювання.
Долучений до матеріалів справи рапорт поліцейського в день даної події, тобто 26 квітня 2024 року містить наступну інформацію про подію: «Виїздом СОГ на місці події було встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , проїжджаючи по автодорозі М 01 в напрямку Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, поблизу повороту на с. Пісоцьке, на проїжджій частині побачив труп козулі з травмами з характерними на наїзд на тварину та вирішив її забрати для собаки..Після цього був зупинений працівниками поліції. На місці подлії опитано учасників події та проведено огляд місця події, в ході якого оглянуто труп тварини за участі спеціалістів та встановлено, що тілесних ушкоджень від вогнепальної зброї не виявлено, в тварини зламані кінцівки та розбитий таз.Тварину вилучено та передано на зберігання мисливствознавцю. В ході огляду автомобіля слідів ДТП не виявлено».
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя
адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.85 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Чернігівського апеляційного суду з дня її проголошення.
Суддя