Справа №766/11297/24
н/п 1-кп/766/3216/24
19.07.2024
Херсонський міський суд Херсонської області
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
За участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченої - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023230000000412 від 04.09.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (надалі - КК),
1. В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2024 року.
3. Ухвалою суду від 16.07.2024 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні на 19.07.2024 о 13:00.
4 Ухвалою суду від 17.07.2024 визначено підготовче засідання у кримінальному проваджені за № 22023230000000412 від 04.09.2023 провести в режимі відеоконференції.
Доручено уповноваженим службовим особам Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» забезпечити проведення відеоконференції.
5. 17.07.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
6. Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, пов'язаний з колабораційною діяльністю і може переховуватись від суду на території громади, яка перебуває в тимчасові окупації, а також здійснювати вплив на свідків і узгоджувати свої показання з показаннями свідків, знищити речі чи документи, які мають істотне значення для вирішення справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК)
7. Обвинувачена та захисники вважали продовження строку тримання під вартою безпідставним, наголосили на тому, що обвинувачена тиск на свідків не може здійснювати і наміру переховуватись не має, відсутні будь-які данні, які б свідчили про необхідність продовження строку тримання під вартою. Обвинувачена має проблеми зі здоров'ям і потребує лікування та батька похилого віку, який підлягає догляду
8. Вирішуючи в даному випадку питання про можливість продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої суд враховує, що положеннями КПК встановлені випадки і процедура для позбавлення свободи, право на яку не є абсолютним і може бути обмежене.
9. Зокрема, і з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому, обвинувачується.
10. Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
11. Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
12. Статтею 199 КПК передбачений порядок продовження строку тримання під вартою.
13. Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд бере до уваги наявність таких обставин, як:
13.1. саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують, при цьому суд звертає увагу, що він не досліджує їх зміст для встановлення винуватості;
13.2. поряд з іншим тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованому діянні, хоча при цьому суд розуміє, що це не може бути вирішальною і єдиною підставою для продовження строку тримання під вартою, а тому така обставина розглядається в сукупності з іншими;
13.3. вік та стан здоров'я обвинуваченої;
13.4. міцність соціальних зв'язків в місці її проживання;
13.5. репутацію обвинуваченого;
13.6. стадія розгляду справи і не досліджені докази;
13.7. кількість не допитаних свідків і можливість впливу на них;
14. Виходячи з перелічених обставин у сукупності суд зауважує, що в даному випадку обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а тому суд знаходить підстави для продовження строку тримання під вартою і на даний час підстав для обрання щодо обвинуваченої інших більш м'яких запобіжних заходів, суд не вбачає.
15. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що, окрім загальної складності справи, існують особливі обставини, пов'язані з конкретним становищем обвинуваченої, які виправдовують її тримання під вартою протягом такого строку.
16. 18.07.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про перевірку належності умов тримання обвинуваченої під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що під час відкриття матеріалів досудового розслідування відповідно до вимог 290 КПК ОСОБА_4 повідомила, що вона утримується в нелюдських умовах: стіни в камері не ремонтовані, мають плісняву, у камері утримується 13 осіб, але камера не розрахована на таку кількість осіб, технічна вода з крану не подається, постільна білизна взагалі не надається, тепла вода відсутня, достатня і необхідна допомога не надається, надаються тільки пігулки.
17. Прокурор вирішення цього клопотання поклав на розсуд суду.
18. Вирішуючи вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_5 , суд враховує таке:
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; забезпечення права на захист.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини передбачені ст.206 КПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому ч.6 цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Згідно з ч. 5 даного Закону забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка діє відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.
Статтею 5 Загальної декларації прав людини визначено, що ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання.
Відповідно до статті 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з статтею 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Приписи статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладають на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я ув'язнених, яке має адекватно охоронятись.
Європейський суд з прав людини у справі «Сукачов проти України» (заява №14057/17) констатував порушення статті 3 Конвенції у зв'язку із сукупністю неналежних умов тримання заявника під вартою, таких як, переповненість у камерах, погане освітлення та вентиляція, неналежні санітарно-гігієнічні умови, обмеження одногодинними щоденними прогулянками (пункт 86).
Суд також вказав, що констатовані у цьому рішенні порушення є наслідком масштабної структурної проблеми, що є результатом неналежного функціонування пенітенціарної системи в Україні. Зважаючи на відсутність прогресу у вирішенні цієї проблеми з 2005 року та неодноразові вказівки Європейського суду та Комітету міністрів Ради Європи Суд вирішив застосувати процедуру пілотного рішення у цій справі та вказав на заходи, яких необхідно вжити для вирішення цієї проблеми.
Аналіз практики ЄСПЛ приводить до висновку, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також накладає процесуальний обов'язок проводити «ретельне і ефективне розслідування», якщо особа пред'являє «скаргу, що підлягає доведенню» на жорстоке поводження в порушення статті 3 Конвенції. Обов'язок розслідування розповсюджується на твердження про жорстоке поводження, вчинене як приватними особами, так і представниками держави.
В межах здійснення функцій національного превентивного механізму Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини здійснюється відвідування місць утримання під вартою, визначених у статті 4 Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (далі - Факультативний протокол), з метою посилення, якщо необхідно, їхнього захисту від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. За результатами таких візитів відповідним органам надаються рекомендації для поліпшення поводження з позбавленими волі особами та умов їхнього утримання.
Відповідно до положень Факультативного протоколу та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» в структурі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини функціонує Департамент з питань реалізації національного превентивного механізму.
Повноваження національного превентивного механізму, закріплені у Факультативному протоколі, повною мірою відображені у структурі Департаменту національного превентивного механізму.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність доручити адміністрації Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, в якій утримується ОСОБА_4 та Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провести перевірку належності умов тримання ОСОБА_4 під вартою та, в разі встановлення неналежних умов утримання, вжити заходів щодо їх усунення.
19. Вирішуючи питання про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд зважає на таке:
- обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає,
- підстави для закриття провадження відсутні.
- кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області.
Отже, підстави для прийняття рішення згідно з приписами пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
21. Сторони вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
22. Отже суд, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені за № 22023230000000412 від 04.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України.
23. Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченої та її захисників у відкритому судовому засіданні, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 199, 314-317, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
1. Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені за № 22023230000000412 від 04.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України на «12:00» годину «01» серпня 2024 року.
2. Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 одноособово, за участю прокурора, обвинуваченої та її захисників у відкритому судовому засіданні.
3. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
4. Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «18» вересня 2024 року, включно.
5. Клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про перевірку належності умов тримання обвинуваченої під вартою задовольнити.
6. Доручити адміністрації Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провести перевірку належності умов тримання ОСОБА_4 під вартою та, в разі встановлення неналежних умов утримання, вжити заходів щодо їх усунення.
7. Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та директору Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
8. Про виконання даної ухвали повідомити суд у встановлений законом строк.
9. Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.
10. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченій, її захисникам, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5) та Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Уповноваженого Верховної Ради України.
11. Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу обвинуваченою, її захисниками, прокурором протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
12. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
13. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
14. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1