Справа № 947/4395/24
Провадження № 1-кп/947/724/24
16.07.2024 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в місті Одесі у судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023160000001398 від 29.10.2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Лисичанськ Луганської області, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 29 жовтня 2023 року, у невстановлений слідством час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (2,31 ‰ етилового спирту), достеменно знаючи, що керування транспортними засобами під впливом алкоголю заборонено, приступила до керування автомобілем «BMW 320і», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «BMW 320і»), тим самим позбавила себе можливості правильно орієнтуватися в дорожній обстановці, чим порушила вимоги п/п «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, далі Правила), що зобов'язують водія:
п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин».
У подальшому, у зазначений день, приблизно о 19.15 годині водій ОСОБА_3 , керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «BMW 320і»,з ввімкнутим ближнім освітленням передніх фар, у темний, час доби здійснювала рух по асфальтному сухому дорожньому покриттю проїзної частини проспекту Небесної Сотні, в Київському районі міста Одеса, з боку проспекту Академіка Глушко в напрямку вулиці Левітана, проїжджала її ділянку, яка освітлена міським вуличним ліхтарним освітленням та на якій організовано односторонній дворядний рух, смуги руху позначені переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5 ПДР.
Наближаючись до розташованого праворуч за ходом руху будинку АДРЕСА_3 , технічно справний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , рухався в лівій смузі свого напрямку руху, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год», з фактичною швидкістю 101 км/год, яка значно перевищувала допустиму швидкість руху на вказаній ділянці, чим порушила вимоги п/п «б» п.12.9. зазначених Правил якими передбачено:
п. 12.9 «Водієві забороняється»:
б) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;
Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи рух у вказаному напрямку на автомобілі «BMW 320і» зі значним перевищенням швидкісного режиму, була неуважною, відволіклася від керування, за дорожньою обстановкою постійно не стежила, внаслідок чого відповідно не відреагувала на її зміну у вигляді появи на проїзній частині пішохода ОСОБА_7 , чим порушила вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б) Правил, якими передбачено:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
У подальшому, ОСОБА_3 , у порушення вимог пункту 12.3. зазначених Правил, що зобов'язують водія:
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
не врахувала дорожню обстановку, не вибрала в установлених межах безпечну швидкість, яка б забезпечила безпеку і дала можливість їй постійно контролювати рух автомобіля, а навпаки рухаючись з суттєвим перевищенням швидкості руху на вказаній ділянці, за відсутності будь яких перешкод для виявлення попереду себе на проїзній частині пішохода, маючи об'єктивнуі реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжила, з моменту об'єктивної можливості виявити пішохода ОСОБА_7 , яка почала перетинати проїзну частині з правого боку ліворуч за ходом руху автомобіля, знаходилася у полі зору водія тривалий час та створювала перешкоду для руху і змушувала водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу, своєчасно не відреагувала на виниклу перешкоду, а навпаки, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховувала на їх відвернення, не зменшила швидкість руху керованого нею транспортного засобу аж до його зупинки або безпечного об'їзду пішохода, та передньою лівою частиною автомобіля «BMW 320і» допустила наїзд на пішохода ОСОБА_7 , 1993 року народження.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала наступні тілесні ушкодження, від яких загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди:
а) відкрита черепно-мозкова травма: синці і садна голови, крововилив і розриви слизової оболонки нижньої губи, вогнищевий крововилив в м'яких тканинах лобово-тім'яно-скронево-потиличної ділянки голови зліва, множинні лінійні переломи кісток черепа, крововилив під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочку, контузійні крововиливи нижніх поверхонь правих і лівих лобових і скроневих часток головного мозку;
б) закрита травма тулуба: множинні садна лівої бічної поверхні грудної клітки і живота, вогнищевий крововилив в м'яких тканинах задньої поверхні грудної клітки зліва, багатоуламковий перелом лівої ключиці з крововиливом в оточуючих м'яких тканинах, переломи 2,3,4-го лівих ребер по передній пахвовій лінії з крововиливом під пристінковою плеврою, крововилив у коренів обох легенів з розповсюдженням його в навколоаортальну клітковину дуги аорти, навколосерцеву сумку та середостіння, забій легенів;
в) травма кінцівок: синець і садно задньо-внутрішньої поверхні лівого плеча у верхній. середній та нижній третинах, синець передньої поверхні правої гомілки на межі верхньої і середньої третин, синець передньо-зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба і лівої гомілки у верхній третині, садна задньої поверхні лівого стегна у верхній і середній третинах, синець задньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки у середній і нижній третинах, синець задньо-внутрішньої поверхні правого стегна у верхній, середній та нижній третинах, задньої поверхні правого колінного суглоба та задньо-внутрішньої поверхні правої гомілки у верхній, середній та нижній третинах, крововилив в м'яких тканинах задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній третині, крововилив в м'яких тканинах задньо-зовнішньої поверхні лівої гомілки в середній і нижній третинах, крововилив в м'яких тканинах задньо-внутрішньої поверхні правого стегна у верхній, середній та нижній третинах, правого колінного суглоба і правої гомілки у верхній, середній та нижній третинах, розриви зв'язок правого гомілко-ступневого суглоба.
Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв'язку з відкритою черепно-мозкової травмою у вигляді множинних лінійних переломів кісток черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонкиобох півкуль головного мозку та мозочку, контузійних крововиливів нижніх поверхонь правих і лівих лобових та скроневих часток головного мозку, що перебуває у прямому причинно-наслідковому з заподіяними в результаті ДТП тілесними ушкодженнями.
У сукупності ОСОБА_3 допустила порушення вимог п. 1.5., п/п «б» п. 2.3., п/п «а» п. 2.9, п/п «б» п. 12.9 та 12.3. Правил, які призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті пішохода ОСОБА_7 , 1993 року народження.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2861 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Крім того, у водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 19.15 год., після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме після наїзду керованого нею автомобіля «BMW 320і», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «BMW 320і») на пішохода ОСОБА_7 , виник раптовий злочинний умисел на не надання допомоги потерпілій, яку вона своїми діями поставила в небезпечне для життя положення, та зникнення з місця вчиненого правопорушення з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у зазначений день та час ОСОБА_3 , у порушення вимог п. 2.10 «Правила дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), згідно з якими водій зобов'язаний:
п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті"г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е)вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є)до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
не зупинившись на місці пригоди та не впевнившись, що потерпіла подає ознаки життя, навмисно не залишилася на місці події, заходів для надання медичної допомоги потерпілій не прийняла, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілій не викликала, в органи поліції про дорожньо-транспортний випадок не повідомила, заходів до забезпечення схоронності слідів події не прийняла, а зникла з місця пригоди, залишивши без допомоги потерпілу ОСОБА_7 , яка отримала тілесні ушкодження, та перебувала у небезпечному для життя стані, і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, хоча ОСОБА_3 повинна була надати їй допомогу, при тому, що сама поставила потерпілу в небезпечний для життя стан.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме залишення без допомоги особи, перебуває в небезпечному для життя стані, і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що обвинувачена на теперішній час переховується від суду та перебуває у міжнародному розшуку.
Захисник в судовому засіданні заперечував, щодо клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, розгляд клопотання у відсутності обвинуваченої можливе лише у випадку, коли буде доведено, що обвинувачена оголошена в міжнародний розшук.
Згідно з роз'ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.
На дев'яносто дев'ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвало рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2 Правил Організації.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.
24.06.2024 року Київським районним судом міста Одеси ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання прокурора, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії», п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України та на теперішній час її місце знаходження невідоме, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 суд вважає, що ці обставини свідчать про можливість з боку останньої переховуватися від суду.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, доведеними.
Враховуючи наведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів за клопотанням прокурора, зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України, та наявність ухвали суду про оголошення обвинуваченої у міжнародний розшук, що в сукупності з наявним ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України, являється підставою для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
При цьому суд враховує, виходячи із досліджених матеріалів, що вік та стан здоров'я обвинуваченої не виключають можливості її тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не має.
Разом з цим, суд при постановленні ухвали враховує положення абз.7 ч.4 ст.183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України,
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001398 від 29.10.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
За відсутності обвинуваченої обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Після затримання ОСОБА_3 і не пізніше, як через 48 годин з часу її доставки до місяця кримінального провадження доставити ОСОБА_3 до суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Судове провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч.3 ст.2861, ч.1 ст.135 КК України, зупинити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1