Справа № 496/4625/24
Провадження № 2-о/496/138/24
15 липня 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та встановлення фактів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.); за подання до суду заяви у справах окремого провадження подані фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн.).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, проте до позову додано документ, який підтверджує оплату судового збору тільки за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 605,60 грн., як за вимогу у справах окремого провадження.
Тобто, позивачем сплаченого судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у справах окремого провадження у розмірі 605,60 грн., при цьому необхідно доплати судовий збір за вимоги немайнового характеру згідно ставок судового збору щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить встановити факт, що ОСОБА_1 сплачує на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , 21.05.2022 року аліменти в розмірі 1500 грн. щомісяця, проте, в позовній заяві не зазначено з якою метою заявнику необхідно встановити зазначений в ній факт.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві час для усунення виявлених недоліків.
З врахуванням викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Горяєв