Дата документу 16.07.2024
Справа № 334/4467/24
Провадження № 3/334/2073/24
16 липня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП
18 травня 2024 року о 18 год. 35 хв. в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, вул. Істоміна, буд. 139, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, який поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушив п. 2.4 та 8.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122-1 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 645956 від 18.05.2024 року.
Крім того, 18 травня 2024 року о 18 год. 35 хв. в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, вул. Істоміна, буд. 139, водій ОСОБА_1 , здійснював рух на транспортному засобі «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 03.02.2024 року постановою серії ЕНА №1365220 ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 645957 від 18.05.2024 року.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Лихосенко Є.О. зазначив, що ОСОБА_1 вину визнає в повному обсязі. Обіцяє більше такого не робити, жалкує про вчинене. Наразі він навчається в автошколі, теоретичну частину іспиту вже склав, запевнив, що більше не сідатиме за кермо до отримання водійського посвідчення.
Вивчивши захисника особи, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ретельно дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XIIвід 30червня 1993року встановлені обов'язки учасників дорожнього руху, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.9.ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIIIвід 2липня 2015року (зі змінами та доповненнями) поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
За протоколом Серії ААД № 645957 від 18.05.2024 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У свою чергу, за ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
З протоколу Серії ААД № 645956 від 18.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно з п.2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху України Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується доказами, дослідженими суддею, а саме:
- даними, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення Серії ААД №645956 від 18.05.2024 року, серії ААД №645957 від 18.05.2024 року. Зазначені протоколи містять підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та уповноваженої посадової особи, яка його склала, а також відомості про роз'яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 Конституції України та його прав, передбачених ст. 268 КУпАП;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Аліни Шахно;
- довідкою з бази даних «ІП НПУ», згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- довідкою з бази даних «ІП НПУ», згідно якої ОСОБА_1 має повторність за статтею 126 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1365220 від 03.02.2024 року;
- реєстраційною карткою транспортного засобу «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , власник - ОСОБА_1 ;
- розпискою ОСОБА_2 про отримання на відповідальне зберігання транспортного засобу «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , з зобов'язанням не передавати транспортний засіб від 18.05.2024 року;
- відеозаписами про обставини події, яка відбулася 18.05.2024 року.
Ураховуючи викладене, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП, тобто невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та керування транспортного засобу особою, яка не має права керування транспортним засобами повторно протягом року.
Приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Отже, на виконання приписів ст. 252КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю підтверджується доказами, дослідженими судом.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зауважив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, які за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідними і достатніми для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами, внесеними згідно з Постановою №18 від 19.12.2008р. суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З довідки згідно даних підсистеми «Адмінпрактика», вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 33 - 36, 40-1, 122-2, 126, 245, 251, 252, 266, 279, 280, 283 - 285, 287, 291 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.122-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Коломаренко К. А.