Справа № 308/11852/24
19 липня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав:
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.ч.2, 3 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Згідно ч.ч.1,3,5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу…
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно позовної заяви, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 , перебувають у шлюбі з 23 вересня 2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Ужгородським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) серія НОМЕР_1 від 23 жовтня 2020 року (повторно). У період перебування у шлюбі подружжям була придбана за Договором купівлі-продажу квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 метра квадратних.
На підтвердження наведеному до позовної заяви додано копію Договору купівлі-продажу квартири та Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2018 року.
Разом із тим, до позовної заяви не додано актуальної інформації щодо прав власності на вказану квартиру станом на день звернення із вказаним позовом до суду.
Слід зазначити, що в порушення вимог ст. 176 ЦПК України, позивачем не визначено ціну позову, яка в даному випадку згідно п.2 ч.1 вказаної норми, визначається - вартістю майна;
Звертаючись до суду позивач, подав в додатку до позовної заяви копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 метра квадратних, де ціна предмету Договору вказана 39 900 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень.
При цьому Договір було укладено 15.02.2018 року, про що вказано і в позовній заяві. Щодо актуальної інформації про вартість спірної квартири, то позивачем не додано жодних доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви додано підтвердження сплати ним судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Суддя вважає за необхідне вказати на те, що даний спір є майновим спором, оскільки позивач просить:
здійснити поділ майно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,2 метра квадратних, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
визначити право власності на частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66, 2 метра квадратних - за мною ОСОБА_1 ;
визначити право власності на частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 метра квадратних - за ОСОБА_4 ;
Разом із тим, в даному випадку позивачем не визначено ціни позову, вартість спірної квартири встановити на даний час не вбачається за можливе.
Згідно ЗУ «Про судовий збір»: судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено ставки судового збору, зокрема пп. 3 п. 1 ч. 2 цієї статті встановлено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу передбачена ставка - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» передбачено ставку судового збору саме за подання до суд позову про поділ майна при розірванні шлюбу.
Суд вказує, що згідно вимог п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п.1, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Позивачем не надано суду достатніх доказів актуальної вартості спірного майна, а вказана ціна у Договорі купівлі-продажу (станом на 2018 рік) вочевидь не відповідає вартості майна на даний час.
Таким чином, враховуючи те, що вказаний позов містить вимоги майнового характеру, і позивачем не визначено ціну позову, тому суд попередньо визначає судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 9 084 грн.00 коп., у зв'язку з чим, позивачу слід доплатити судовий збір 7 872 грн. 80 коп. та надати суду квитанцію або інший документ, що підтверджує сплату судового збору надати до суду, або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі надати суду документ, підтверджуючий ціну позову та вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош