308/10904/24
про виправлення описки в судовому рішенні
19.07.2024 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:
-постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2355803 від 10.06.2024 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладення штрафу у розмірі 510 грн. скасувати.
Ухвалою від 28.06.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 08.07.2024 суд витребував додаткові докази. При цьому у вступній частині означеної ухвали помилково зазначено найменування позивача та його представника, а також відповідача. Вказані обставини зумовили необхідність у вирішенні судом питання про внесення виправлень у судовому рішенні.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали.
Вирішуючи питання про виправлення описки у судовому рішенні від 08.07.2024, суд зазначає таке.
Виправлення описок у судових рішеннях врегульовано, зокрема, статтею 253 КАС України.
Відповідно до частини 1 названої статті суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з частиною 2 цієї ж статті КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки судового рішення можуть бути усунуті тим судом, що його ухвалив.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення ЄСПЛ у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
Суд встановив, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.07.2024 від Департаменту патрульної поліції витребувано додаткові докази.
Разом з тим, у вступній частині судового рішення помилково вказано найменування позивача та його представника, а також відповідача «Бухтоярової Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» замість правильного «Ільницького Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту патрульної поліції».
Отже, судом допущено описку в частині найменування учасників справи та представника позивача.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність внесення виправлення до ухвали суду від 08.07.2024 в частині зазначення учасників справи та представника позивача.
Зважаючи на викладене, суд із власної ініціативи вбачає за необхідне здійснити виправлення описки в судовому рішенні.
Керуючись статтями 243, 248, 253, 256 КАС України, суд
виправити описку, допущену в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.07.2024 по справі №308/10904/24 в частині найменування учасників справи та представника позивача, а саме - замінити слова « ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» словами «Ільницького Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту патрульної поліції».
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала суду складена та підписана 19 липня 2024 року.
Суддя В.Й. Данко