Справа № 308/3698/24
з питань внесення виправлень до
протоколу судового засідання
19 липня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
розглянувши зауваження представника відповідача щодо протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №2740928 від 15.04.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
в с та н о в и в:
на розгляді Ужгородського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням від 21.06.2024 суд позов задовольнив повністю та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 225000 грн. 00 коп. за договором позики від 05.07.2023.
16.07.2024 до суду від представника відповідача надійшли зауваження щодо протоколу судового засідання, у яких він просить суд:
- постановити ухвалу, якою внести зміни до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №2740928 від 15.04.2024, а саме - про приведення протоколу у відповідність до вимог пункту 7 частини 2 статті 248 ЦПК України, та внесення до нього відомостей щодо ухвали про задоволення клопотання сторони відповідача про виклик у судове засідання та допит в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати 15.04.2024.
Також представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку для подання письмових зауважень щодо протоколу судового засідання. Клопотання обґрунтоване тим, що неповнота та неправильність протоколу були виявлені тільки після ознайомлення із протоколом судового засідання, матеріалами технічного запису та їх належного порівняння, що є поважною причиною пропуску п'ятиденного строку подання зауважень та становить підставу для поновлення строку для подання зауважень.
Поряд із цим, представник відповідача вказує на те, що 02.07.2024 адвокату Скрипченко Д.В. було надано доступ електронної справи в підсистемі «Електронний суд», після чого він ознайомився із протоколом судового засідання від 15.04.2024.
03.07.2024 адвокату Скрипченко Д.В. було надано доступ до технічного запису відео конференції, проведеної 15.04.2024 року, після чого він ознайомився зі змістом технічного запису судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, протокол судового засідання та подані представником відповідача зауваження, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 статті 249 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.
У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду (частина 3 статті 249 ЦПК України).
Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 35 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання; і в разі їх задоволення (частково чи повністю) або відхилення постановляється відповідна ухвала.
Інститут подання учасником справи та розгляду судом зауважень на протокол судового засідання в своїй меті має забезпечити можливість оперативного внесення виправлень в протокол судового засідання, усунення його неточностей та невідповідностей для забезпечення відображення в такому документі та належної фіксації проведеного судового розгляду справи. При цьому подання зауважень на протокол судового засідання не може переслідувати мету висловлення незгоди сторони у справі з процесуальними діями та рішеннями суду, оскільки чинним процесуальним законом передбачена для цього інша процедура.
Відповідно до положень статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За правилами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З фактичних обставин справи вбачається, що рішення суду проголошено 21.06.2024.
Отже, останнім днем 5-денного строку для подання зауважень щодо протоколу судового засідання є 26.06.2024, тоді як із зауваженнями щодо протоколу судового засідання представник відповідача звернувся лише 16.07.2024, що підтверджується відміткою канцелярії суду про отримання примірника зауважень, тобто з пропуску 5-денного строку.
Оцінюючи поважність причин пропуску процесуального строку, суд виходить із того, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Таким чином, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для подання зауважень, представник відповідача вказує на те, що стверджувані недоліки протоколу судового засідання були виявлені ним тільки після ознайомлення із протоколом судового засідання та матеріалами технічного запису. При цьому доступ до технічного запису відеоконференції, проведеної 15.04.2024, представник відповідач отримав 03.07.2024.
Із цього приводу суд вказує на те, що із заявою про надання доступу до аудіоматеріалів проведених судових засідань представник відповідача звернувся лише 02.07.2024, тобто вже поза 5-денним строком для подання зауважень щодо протоколу судового засідання, який сплинув 27.06.2024.
Поряд із цим, суд зауважує, що у судових засіданнях 15.04.2024 та 21.06.2024 представник відповідача був присутнім.
Із урахуванням викладеного суд доходить до переконання, що та обставина, на яку покликається представник відповідача, не може вважатися об'єктивно непереборною, так як подання заяви про надання доступу до аудіоматеріалів залежить виключно від волевиявлення особи.
Таким чином, не може вважатися поважною пропуску строку та обставина, яка не пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії.
Більше того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до суду із зауваженнями щодо протоколу представник відповідача звернувся лише 16.07.2024.
При цьому будь-якого обґрунтування із зазначенням причин, що перешкоджали звернутися до суду з 04.07.2024 до 16.07.2024, клопотання представника відповідача не містить.
За таких обставин у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання зауважень щодо повноти та правильності протоколу судового засідання слід залишити без задоволення, а самі зауваження - без розгляду.
Керуючись статтями 249, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання письмових зауважень відмовити повністю.
Зауваження представника відповідача щодо протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №2740928 від 15.04.2024 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.
Повна ухвала суду складена та підписана 19 липня 2024 року.
Суддя В.Й. Данко