308/8320/24
17.07.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшли з Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатської області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 187 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №544093 від 01.05.2024, вбачається, що 25.04.2024 о 22:36 год. був відсутній за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , чим порушив правила адміністративного нагляду, повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Так, судові повістки про виклик його в судові засідання надсилалися на поштову адресу ОСОБА_1 . Окрім того, інформація про дату та час про розгляд справи, а також оголошення про виклик в судове засідання із зазначенням дати та часу судового засідання розміщено на веб-порталі Судової влади України, на офіційному сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи прихожу до наступного висновку:
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 187 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: п. 3 порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
Частина ч.2 вказаної норми передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 вересня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено адміністративний нагляд згідно з п. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» строком на 1 (один) рік та встановлено обмеження, в тому числі заборона виходу з будинку АДРЕСА_2 з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, копією заяви ОСОБА_1 від 12.10.2023 змінено адресу проживання.
Строк дії постанови на момент виявлення правопорушення не закінчився, таким чином, останній в порушення покладених на нього обов'язків, був відсутнім за місцем проживання о 22:36 год. 25.04.2024.
Окрім того, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2024 відносно ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.2 ст. 187 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 , у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 вересня 2023 №308/1597/23; постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2024 року справи № 308/2073/24, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 згідно яких не побачив скільки часу тому не встиг повернутись вчасно додому з міста.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, приходжу до висновку, що такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення. Таким чином, на переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, тобто порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: п. 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, вчиненого повторно.
Таким чином дослідивши всі наявні у справі матеріали, оцінивши докази в їх сукупності приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
При накладенні стягнення судом враховується характер і ступінь вчинених правопорушень, а також конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини у вчиненому, та вважає за необхідне застосувати відносно останнього стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП у виді штрафу.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 187 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош