308/8392/24
17.07.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла із ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП,-
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543165 від 02.05.2024, вбачається, що 02.05.2024 року близько 09:15 год. в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати малолітнього ОСОБА_2 , 2016 р.н., ухилялася від виконання батьківських обов'язків передбачених законодавством щодо виховання передбачених законодавством внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 , 2016 р.н. залишив місце свого проживання та місце перебування його не було відомо, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином. Так, судові повістки про її виклик в судове засідання було надіслано на її поштову адресу. Окрім того, інформація про дату та час про розгляд справи розміщено на веб-порталі Судової влади України, на офіційному сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що її повідомлено про місце розгляду справи в Ужгородському міськрайонному суді.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до підпункту 6 п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до підпункту 6 п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за ті самі дії, вчиненні повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП вбачається, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року, що з огляду на положення ч. 1 ст. 256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак, як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543165 від 02.05.2024 не містить інформації про те, що ОСОБА_1 вчинила повторне протягом року правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Крім того, протокол серії ВАД №543165 від 02.05.2024 та матеріали додані до нього, не дають можливості визначитися з подією та складом адміністративного правопорушення, оскільки вони не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543165 від 02.05.2024, вбачається, що 02.05.2024 року близько 09:15 год. в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати малолітнього ОСОБА_2 , 2016 р.н., ухилилася від виконання батьківських обов'язків передбачених законодавством щодо виховання передбачених законодавством внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 , 2016 р.н. залишив місце свого проживання та місце перебування його не було відомо, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
Згідно письмових пояснень долучених до матеріалів справи від 02.05.2024 року ОСОБА_1 вказує, що 02.05.2024 року виїхала о 06.00 год ранку разом зі своїм сином, якому 7 років в м.Ужгород, за свідоцтвом. По дорозі біля магазину «Велмарт» син вийшов з маршрутного таксі, а вона не побачила. Біля магазину «Білочка», підійшла до своєї знайомої ОСОБА_3 , яка зателефонувала на номер «102», після чого вони поїхали до магазину «Велмарт» де виявили її сина ОСОБА_4 .
При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №543165 від 02.05.2024 вказується, що малолітній ОСОБА_2 , 2016 р.н. залишив місце свого проживання, яке зазначено як АДРЕСА_1 .
Разом з цим матеріали провадження не містять будь-яких доказів для спростування таких пояснень.
До протоколу додано рапорт поліцейського СРПП ВП «1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ністор М. від 02.05.2024 року згідно якого ним було складено протокол за ч.2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яка ухилилася від виконання батьківських обов'язків передбачених законодавством щодо виховання передбачених законодавством внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 , 2016 р.н. залишив місце свого проживання та місце перебування його не було відомо. А також долучено копію витягу з ЕДРСР постанови Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2023 року по справі №308/4636/23 якої притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Інших доказів до матеріалів справи не долучено.
У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання ОСОБА_2 , 2016 р.н.
Суть обвинувачення зводиться до того, що ОСОБА_2 самовільно залишив місце свого проживання та певний час перебував без нагляду дорослих, що заперечується ОСОБА_1 згідно її письмових пояснень.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим та буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушення права на захист, рівності сторін процесу.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Крім того, відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази ухилення ОСОБА_1 від виконання перелічених у вказаній нормі обов'язків.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім доказом вини особи у справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Наявні порушення при складанні протоколу є істотними та такими, що не дають законних підстав встановити у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП за обставин викладених в протоколі серії ВАД №543165 від 02.05.2024. Відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
З огляду на викладене, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош