Справа № 308/10809/24
2-а/308/189/24
02 липня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до заступника начальника ВМЗК Закарпатського ДБВ НП України підполковника Сатмар Владислава Альбертовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до заступника начальника ВМЗК Закарпатського ДБВ НП України підполковника ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідачем у справі зазначено заступника начальника ВМЗК Закарпатського ДБВ НП України підполковника ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, серед інших, про такі адміністративні правопорушення: частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121; частини перша, друга, третя і п'ята статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З системного аналізу вказаних норм випливає, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 127-3 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції, накладають адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів, однак не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, від 09.04.2020 у справі № 181/581/17.
Суддя звертає увагу, що органом Національної поліції у даному випадку є Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, від імені якого заступник начальник ВМЗК Закарпатського ДБВ НП України ОСОБА_2 , яким винесено оскаржувану постанову, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Однак, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї справи за поданим позовом позивачем в якості відповідача не залучено.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Позивач щодо звільнення від сплати судового збору посилається на положення ч. 5 ст. 288 КУпАП, згідно з якими особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, однак суд не знаходить підстав для застосування даної норми, оскільки закон не ототожнює поняття «державного мита» та «судового збору».
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 було викладено наступну позицію щодо застосування положень про сплату судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, однак не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 605,60 грн.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До матеріалів справи не було долучено оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ББА № 111509, долучена позивачем копія постанови є неналежної якості (нечитабельна), що позбавляє суд зрозуміти зміст викладеного в ній.
Окрім тог, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 25.06.2024.
Разом з тим, оскаржувана постанова, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за 127-3 КУпАП, винесена 17.05.2024.
При цьому КАС України встановлено окремі спеціальні строки для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, даний позов подано позивачем після закінчення строків, установлених законом.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які викладено у позові, позивачем до позовної заяви не додано.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника ВМЗК Закарпатського ДБВ НП України підполковника Сатмар Владислава Альбертовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак