Справа № 643/7501/24
Провадження № 6/643/438/24
19.07.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Замікула Б,С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Дебт Форс», заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт Капітал», боржник - ОСОБА_1 , приватний виконавець - Кудряшов Дмитро Вячеславович, ТОВ «Кампсіс Лігал» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
15.07.2024 року ТОВ «Дебт Форс» в особі представника - адвоката Змієвської Т.П. через систему «Електронний суд» звернулось із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса №204201, вчиненого 22.06.2021 року .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.
Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місце роботи, місце отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, та за вимогами статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19 наголосив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Згідно інформації про виконавче провадження від 21.11.2021 року, приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. було винесено постанову про звернення стягнення на доходи у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у ВП № 67228692 та звернуто стягнення на доходи боржника, які він отримує у ФОП « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса проводяться приватним виконавцем за місцем отримання доходу боржником.
З відповіді №695032 від 17.07.2024 з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит судді, місцезнаходження ФОП « ОСОБА_2 » зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Шевченківського району м. Харкова.
Таким чином, виконавчі дії проводяться в межах територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова.
Даних, які б свідчили, що виконавчі дії проводяться в межах територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова - до матеріалів заяви не долучено.
Отже, суд зазначає, що з метою дотримання правил підсудності, визначених ч. 2 ст. 446 ЦПК України, вказану заяву, за умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника необхідно пред'являти в суд за місцем отримання доходу боржником, а саме: ФОП « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи відсутність доказів, що примусове виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється в межах територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова, суд доходить висновку про порушення правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, вказану справу слід передати на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. ст.31, 446 ЦПК України, суд,
Цивільну справу № 643/7501/24 - передати на розгляд за підсудністю до Дзержинського районного суду міста Харкова.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б.С. Замікула