Справа № 643/7576/24
Провадження № 1-кс/643/835/24
19.07.2024 м.Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221170004289 від 13.12.2023, -
Прокурор звернулась до суду із клопотанням у якому, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на картку банку «ТаскомБанк» № НОМЕР_1 ; картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; посвідчення працівника міліції № НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_4 ; ноутбук «Acer» № 5434-Z, а також визначити місце зберігання вилученого майна.
У судове засідання прокурор не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Власник майна - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат ОСОБА_6 подав клопотання у якому зазначив, що проти задоволення клопотання вони не заперечують, разом з цим просять зобов'язати орган досудового розслідування у місячний строк провести всі необхідні слідчі дії з майном, вилученим під час обшуку, після чого повернути майно власнику на відповідальне зберігання. Додав, що ОСОБА_5 про підозру не повідомлялось, інформація з вилученого ноутбуку може бути скопійована, яка є самостійним джерелом доказу.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
З поданого клопотання та доданих до нього документів вбачається, що у провадженні СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12023221170004289 від 13.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2, ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.190, ч. ст.190 КК України.
Досудове розслідування розпочато за матеріалами ОРС "Захист", про те що особа на ім'я ОСОБА_7 прийняла пропозицію за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
У подальшому встановлено, що вчинення даного злочину причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приймає пропозиції від осіб, які не бажають проходити службу у ЗСУ, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо непридатності до проходження служби у ЗСУ, а саме працівників: РТЦК та ВЛК. 14.05.2024 о 08 год. 52 хв. ОСОБА_8 було затримано в порядкуст.208 КПК України. 14.05.2024, ОСОБА_8 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України
Крім того, в ході досудового слідства встановлено, що до даного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою слідчого судді від 11.07.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення і вилучення, сім-карти, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки та інших носіїв інформації, в яких може міститься інформація, яка відноситься до даного кримінального провадження, інших предметів і документів, які як самостійно, так і в сукупності з іншими доказами у вказаному кримінальному провадженні, мають суттєве значення для з'ясування обставин злочину, а також розгляду справи по суті.
Слідчим СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , під час обшуку, проведеного 16.07.2024 у період часу з 09-59 години до 11-24 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке є предметом даного клопотання.
Посилаючись на положення ст.98 КПК України прокурор зазначає, що вилучене в ході обшуку майно є речовими доказами у кримінальному провадженні №12023221170004289 від 13.12.2023, повернення яких на теперішній час може привести до їх втрати.
Відповідно п.7. ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що в даному випадку стороною обвинувачення наведено достатнє обґрунтування на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відбувалось на підставі ухвали, якими надано дозвіл на проведення обшуку, підстав, які б вказували на безпідставність вилучення майна під час розгляду даного клопотання не встановлено.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відбувалось на підставі ухвали слідчого судді, а згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя приходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, або містить у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі.
При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання представника власника майна щодо зобов'язання сторони обвинувачення у місячний строк провести всі необхідні слідчі дії з вилученим майном та його повернення власнику на відповідальне зберігання з огляду на те, що вирішення даного питання не входить до компетенції слідчого судді за результатами розгляду клопотання про арешт майна.
Слід зауважити, що слідчий, дізнавач, прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
При цьому, реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб'єкти, зазначені у ч.6 ст.28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.
Тобто, предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч.6 ст.28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, власник майна вправі ініціювати відповідне клопотання про проведення слідчих дій з арештованим майном у розумні строки слідчому та прокурору, після проведення яких звернутись слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з огляду на те, що застосуванні цього заходу відпала потреба.
Що стосується клопотання прокурора про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч.5 ст.173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
На переконання слідчого судді, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, яке було вилучено 16.07.2024 у період часу з 09-59 години до 11-24 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку, а саме на: картку банку «ТаскомБанк» № НОМЕР_1 ; картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; посвідчення працівника міліції № НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_4 ; ноутбук «Acer» № 5434-Z.
У задоволенні клопотання у частині визначення місця зберігання арештованого майна - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1