"19" липня 2024 р.
Справа № 642/2885/24
Провадження № 2/642/1036/24
19 липня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати укладений між ним та позивачкою шлюб, зареєстрований 10 серпня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2787.
В обґрунтування позову зазначено, що з 10.08.2017 року позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя подружжя не склалось, через відсутність взаєморозуміння в сім'ї виникали сварки з різних побутових питань. Головною причиною розпаду сім'ї є те, що сторони втратили почуття любові один одного. З лютого 2022 року шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне життя позивач вважає неможливим, на розірванні шлюбу наполягає, просить позов задовольнити, шлюб розірвати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заяви про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, повідомлених про розгляд справи належним чином, за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб 10 серпня 2017 року, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2787, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.08.2017 року .
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.05.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, спір щодо поділу майна відсутній, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 113 СК України після розірвання шлюбу залишити прізвище відповідача « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 серпня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2787.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище відповідача « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Суддя В.В. Вікторов