Справа№ 953/6226/24
н/п 1-кп/953/943/24
"19" липня 2024 р. року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000519 від 25.03.2024, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не має, із середньою професійно-технічною освітою, раніше судимого, не працевлаштованого офіційно, військовозобов*язаного, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне та економічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він проживає в одному домі, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку.
Так, 03.04.2023 приблизно о 17:30 год, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вимагав гроші у своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також вчинив сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, ображав її, чим вчинив домашнє насильство економічного, психологічного характеру. За результатом складено адміністративний протокол серія ВАВ № 727326 від 10.04.2023. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2023 ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу 340 грн.
Крім цього, 08.08.2023 приблизно о 10:00 год, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , у магазині овочів, вчинив домашнє насильство відносно своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався цензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могли бути завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю останній. За резуультатом складено адміністративний протокол серія НОМЕР_1 від 08.08.2023. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від .11.2023 ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Також, 06.09.2023 близько 18:00 год, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру до своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, завдав ударів по голові, вимагав гроші на алкогольні напої. За результатом складено адміністративний протокол серія ВАВ № 557878 від 07.09.2023. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2023 ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи особою, яка неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, за ст. 173-2 КУпАП, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Так, 24.03.2024 приблизно о 16:20 год ОСОБА_4 прийшов до магазину за місцем роботи своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , де діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер та наслідки своїх протиправних дій і бажаючи їх настання, вчинив економічне та психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_6 , що виражалося у вигляді словесних образ, які полягали у висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою та проханням надати грошові кошти на алкогольні напої, погроз спричинити матеріальні збитки на місці її роботи та погроз застосування відносно неї фізичного насильства. Своїми діями ОСОБА_4 подавив волю до супротиву потерпілої ОСОБА_6 та остання була вимушена виконати його вимоги та надати ОСОБА_4 грошові кошти на алкоголь у сумі 60 грн.
Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_6 постійно піддається залякуванням, приниженням, психологічним стражданням, перебуває у стані емоційного пригнічення, суттєво погіршилася якість її життя, у неї спостерігається погіршення психологічного самопочуття, зниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та економічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення, що йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини правопорушення не спорював, пояснивши причини та обставини скоєного. Зазначав, що належні висновки для себе зробив в черговий раз.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та економічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої особи.
Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані по особі обвинуваченого, дані щодо потерпілої особи, яка є бабусею обвинуваченого, 1953 р.н. та з якою вони проживають в одному будинку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий 26.10.2022 Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до 150 годин громадських робіт; 10.07.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 389 КК України до 2 місяці 5 днів арешту; 14.08.2023 Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до 3 місяців арешту. Звільнений 11.01.2024 року по відбуттю покарання.
Також, за представленими даними по особі обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, дітей або інших осіб на утриманні немає, з його слів працює неофіційно автослюсарем, коли не п*є, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується незадовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував обставин кримінального правопорушення, що сталися з його провини, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного.
Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений дійсно розкаюється станом на теперішній час у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції інкримінованої статті, і саме у вигляді обмеження волі. Перешкод для призначення даного виду покарання судом не встановлено під час розгляду справи та не було заявлено про такі обмеження учасниками судового розгляду.
Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує те, що ним скоєно нетяжкий злочин, враховані судом всі представлені дані про особі обвинуваченого, який вчиняв систематично протягом 4 років домашнє насильство відносно своєї бабусі похилого віку, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його відношення до скоєного та позицію потерпілої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про ухилення від відбування громадських робіт, які призначались раніше, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень обрати покарання саме у вигляді обмеження волі, та в інтересах потерпілої від домашнього насильства застосоувати вимоги ст. 91-1 КК України щодо направлення для проходження програми для кривдників.
Враховані судом всі дані щодо ОСОБА_4 , який виховувався лише матір*ю, без батьківського виховання, не має дружини, дітей та не збирається одружуватися і працевлаштовуватись офіційно, або проживатися окремо від бабусі, і всі ці обставини свідчать про відсутність тісних сімейних зв*язків у обвинуваченого та зміну в подальшому його відношення до тих дій, що вчиняються до потерпілої та неможливість самостійно це змінити.
Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді обмеження волі та обмежувальні заходи, на думку суду, будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого, враховуючі всі дані по його особистості, та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст. ст. 69,75 КК України або пробаційного нагляду суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого, суспільну небезпечність вчиненого протягом тривалого часу, всі надані дані про життя обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.
Строк покарання у вигляді обмеження волі обчислювати з моменту фактичного виконання вироку суду.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України строком на 2 місяця, а саме направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1