Справа № 953/4129/24
н/п 2/953/2503/24
/заочне/
18 липня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді ЄфіменкоН.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
встановив:
16 травня 2024 року КП «Харківські теплові мережі» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач-1), ОСОБА_2 (далі: відповідач-2) з позовом про солідарне стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду в сумі 82 349, 33 грн. за період з 01.10.2008 по 31.12.2021.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за своєю відсутністю, відповідачі причину неявки не сповістили.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладено справи, - судом не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 10.05.2024.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:
Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Отже, обов'язок сплачувати за надані послуги у даному випадку ґрунтується на їх споживанні відповідачем, що відповідає нормі п.4 ч.1 ст.11 ЦК України.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, зі змінами та доповненнями, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
З наданої позивачем відомості нарахувань та оплат за послуги з теплопостачання вбачається, що за період з 01.10.2008 по 31.12.2021 за відповідачами утворилась заборгованість по сплаті за отримані послуги централізованого опалення в загальному розмірі 82 349, 33 грн.
Доказів того, що відповідачі, у встановленому законом порядку, відмовлялись від споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, звертались до позивача щодо невиконання ним своїх зобов'язань з постачання послуг, або надання неякісних послуг, як і доказів відсутності боргу перед позивачем суду не надано. Також відповідачами не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вищезазначеною адресою.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд враховує приписи ст. 267 ЦК України щодо строків позовної давності. Водночас позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Клопотань від відповідачів про застосування строків позовної давності суду не надходило.
З урахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача заборгованість за період з 01.10.2008 по 31.12.2021 в сумі 82 349, 33 грн.,
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.
Враховуючи неявку до судового засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду в розмірі 82 349 (вісімдесят дві тисячі триста сорок дев'ять) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119; 61005, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд.11).
Відповідач-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений 18.07.2024.
Суддя Н.В. Єфіменко