Справа № 953/3912/24
н/п 1-кс/953/5247/24
"19" липня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12024220000000571 від 05.05.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області, громадянину України, працюючому на ФОП « ОСОБА_7 », зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
16 липня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000571 від 05.05.2024, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва відділу Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 05.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000571 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 04.05.2024 приблизно о 09:10, ОСОБА_4 керуючи власним технічно справним автомобілем «Fiat Doblo», р.н. НОМЕР_1 , рухався по гаражному кооперативу «60-років жовтня» в сторону виїзду з нього, зі швидкістю 10 км/год. Під час руху, в районі будівлі охорони гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , діючи не обережно, порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який в цей час стояв біля будівлі обернутий правої боковою частиною тіла.
Внаслідок дорожньо-транспортної події згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/270-А/24 від 16.05.2024 пішоходу ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження: тупа травма правої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому верхньої третини стегнової кістки та відкритого багатоуламкового перелому обох кісток гомілки із розтрощенням м'язів, судин та нервів, що призвело до ампутації правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна, належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя та за критерієм розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3, відповідно до п. 2.1.1. «а, г», п. 2.1.2, п. 2.1.3. «М, О», П. 2.1.4. «Г», П. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.
Порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 , згідно з висновком автотехнічної експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 5268/5269 від 01.07.2024 перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП і виразилися в тому, що ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Fiat Doblo», р.н. НОМЕР_1 , рухався по гаражному кооперативу «60-років жовтня» в сторону виїзду з нього, в районі будівлі охорони гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , де стояв пішохід, діючи не обережно, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який в цей час знаходився в нерухомому стані, обернутий правою боковою частиною тіла до автомобіля, що спричинило вищевказані наслідки.
З огляду на зазначене, 16.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обгрунтованість якої підтверджується доданими до клопотання документами.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , обгрунтовавно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , може вчинити дії направленні на незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, що є підставою для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладанням на підозрюваного кількох обов'язків, передбачених п.2, п.3, п.4, ч.5, ст. 194 КПК України, а саме: не відлучитися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та підтверджують наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. У зв'язку із необхідністю належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, вважав підозру обґрунтованою.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих документів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000571 від 05.05.2024, в межах якого подається дане клопотання.
ОСОБА_4 об 11 годині 30 хвилин 16.07.2024 у кримінальному провадженні №12024220000000571 від 05.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_8 . Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 16.07.2024.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та протоколі допиту підозрюваного та не заперечувалося підозрюваним в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку, що повідомлення про підозру було вручено у встановлений законом строк, а отже, відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_8 .
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 14-річного віку.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів та висновків експерта, а саме: даних, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.05.2024; показань свідка ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту від 24.06.2024; даних, які містяться у висновку експерта №12-14/270-А/24 від 16.05.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 ; даних, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 25.06.2024; даних, які містяться у висновку експерта №СЕ-19/121-24/12863-ІТ від 24.05.2024 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи; даних, які містяться у висновку експерта №5268/5269 від 01.07.2024 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобіганням спробам підозрюваного незаконно вплить на свідків у даному кримінальному проваджені .
Так, встановлення наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого;
- дані щодо особи ОСОБА_4 , який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має, працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.
Частина 1 ст.189 КПК визначає, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.189 КПК підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Системний аналіз норм КПК щодо загальних положень запобіжних заходів свідчить, що особисте зобов'язання є найменш жорстким запобіжним заходом з їх переліку, наведеному у статті 176 КПК, тобто закон дозволяє обирати такий запобіжний захід у разі коли немає необхідності обирати більш суворі запобіжні заходи. Особисте зобов'язання, як правило, застосовується до осіб, які не становлять великої суспільної небезпеки і які мають певне місце проживання та/або місце праці, тобто у випадку незначної ймовірності ухилення від органів досудового розслідування і суду.
Внаслідок наявності доведених ризиків, слідча суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки відповідно до визначеного пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
При цьому, слідча суддя зазначає, що ч.5 ст.194 КПК містить припис щодо визначення обов'язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов'язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов'язків, передбачених пунктами 1-9 ч.5 ст. 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (ч. 7 ст. 194 КПК).
Тобто запобіжний захід, у даному випадку особисте зобов'язання, безстроково забезпечує виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов'язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - ч.7 ст. 42 КПК України, а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 177, 178, 189, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12024220000000571 від 05.05.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування на 57 (п'ятдесят сім) днів - до 13 вересня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчою суддею, визначити до 13.09.2024 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, покладених слідчою суддею до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя- ОСОБА_1