Справа № 638/11022/24
Провадження № 3/638/4814/24
18 липня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18.06.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №096734, 15.06.2024 року близько 18:50 години за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинив конфлікт з гр. ОСОБА_2 (матір'ю співмешканки), в ході конфлікту висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.
Відповідно до частини 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зокрема, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив насильство в сім'ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №096734 від 15.06.2024 року; довідкою про результати розгляду матеріалу ІТС «ІПНПУ» №13897 від 15.06.2024 року; заявою та поясненнями потерпілої особи; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, ставлення особи до даного діяння, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн., на користь держави.
Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: