Справа № 346/5152/22
Провадження № 2/346/117/24
10 липня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н. В.
з участю: секретаря: Івасів В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним і скасування рішення Коломийської міської ради про передачу у власність земельної ділянки та визнання недійсним Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -
Представник позивача, адвокат Марціновська Д.М., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 16 травня 1994 року, №155 «Про надання земельних ділянок у безстрокове користування для будівництва індивідуальних житлових будинків» ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 800 кв.м. по АДРЕСА_1 (за рахунок земель міського земельного фонду) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, по затвердженому проекту та господарської будівлі. Зазначає, що цим же рішенням виконавчого комітету міської ради його зобов?язано замовити у проектно-виробничому архітектурно-планувальному бюро, будівельний паспорт на забудову земельної ділянки. Вказує, що на замовлення ОСОБА_1 у відділі архітектури та містобудування Коломийської міської ради, було виготовлено всі необхідні документи. Вказує, що згідно рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №38 від 27.02.1996 року ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,08 га за адресою АДРЕСА_1 , для індивідуального будівництва. Вказує, що на підставі цього рішення виконавчого комітету, ОСОБА_1 08 травня 1996 року видано Державний акт на право приватної власності на землю, серія IV-ІФ № 048446, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6017. Вказує, що ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки площею 0,08 га для індивідуального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , замовив документацію із землеустрою і оцінки земель, та присвоєння кадастрового номера цій земельній ділянці. Зазначає, що розробником технічної документації ФОП ОСОБА_3 проведено обміри земельної ділянки та подано заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак зазначає, що державним реєстратором 22.02.2022 року було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Представник позивача зазначає, що як стало відомо з публічної кадастрової карти земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , повністю співпадає із сусідньою земельною ділянкою такої ж площі, виділеної відповідачу ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на адвокатський запит, надано копію технічної документації по приватизації земельної ділянки та видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 2610600000:13:001:0018, яка була складена ТОВ «Геоземсервіс» в 2007 році. 3азначає, що з отриманої інформації стало відомо, що згідно рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 16 лютого 1994 року гр. ОСОБА_2 надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального житлового будинку. Зазначає, що відповідно до рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 р., № 853-22/2007, п.20, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 . Також вказує, що за заявою ОСОБА_2 проводилися роботи по складанню кадастрового плану земельної ділянки площею 800 кв.м. Представник позивача зазначає, що під час проведення обмірів землі помилково було обміряно та зроблено зйомку чужої сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 800 кв.м., яка на праві власності належала ОСОБА_1 . Також зазначає, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 щоб мирно врегулювати спір, однак останній відмовився. Просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007, а саме п. 20 рішення, щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 . Також просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №857255, виданий Коломийською міською радою на підставі рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007 на ім?я ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0800 га., з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010829700669, кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:13:001:0018. Також просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 800 кв.м., виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на ім?я ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:13:001:0018, у Державному земельному кадастрі. Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 , подав попередньо відзив на позовну заяву, де зазначив, що Головне управління не погоджується з доводами позову та заперечує його, мотивуючи це тим, що позовні вимоги є передчасними, оскільки зверненню до суду повинно передувати припинення речових прав на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також зазначив, що законодавством передбачено можливість наявності помилок, зокрема у застосуванні систем координат земельних ділянок, які були сформовані до 1 січня 2013 року, та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, тому просив врахувати, що земельна ділянка була зареєстрована ще 14.08.2008 року, а тому могло мати місце допущення такої помилки. Просив у позові відмовити, а розгляд справи проводити у відсутності представника Головного управління.
Представник позивача, адвокат Марціновська Д.М., подала попередньо відповідь на відзив, у якому вказала, що відповідач жодних конкретних доказів, мотивуючи своє заперечення, не надає та не долучає будь-яких документів до відзиву, а тільки посилається на статті законодавства. Щодо передчасного характеру позову, представник позивача вказує, що позивач ОСОБА_1 звертався до спеціалізованої організації, однак державним кадастровим реєстратором було складено рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а висновком судового експерта ОСОБА_5 доведено факт накладення двох земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також вказала, що ТОВ «Геоземсервіс», що у 2007 році виготовляло технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_2 було позбавлено відповідної ліцензії, а на даний час зовсім припинило діяльність та втратило статус юридичної особи. Зазначила, що відхиляє аргументи зазначені у відзиві і підтримує позовні вимоги
В судове засідання сторони не з'явилися.
В судове засідання позивач не з'явився, однак представник позивача, адвокат Марціновська Д.М., подала попередньо заяву, у якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд позов, та клопотання про стягнення судових витрат задовольнити.
Представник Коломийської міської ради та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча неодноразово належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, у встановленому законом порядку.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області попередньо у поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника Головного управління.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії витягу з рішення виконавчого комітету Коломийської міської Ради народних депутатів Івано-Франківської області від 16.05.1995 року №155 «Про надання земельних ділянок у безстрокове користування для будівництва індивідуальних житлових будинків» вбачається, що ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 800 м2 по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.15). Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії IV - /ІФ №048446 вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Коломийської міської Ради народних депутатів №38 від 27.02.1996 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 гектара за адресою АДРЕСА_1 . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6017 (т.1, а.с.16). Згідно копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки виданого виконавчим комітетом Коломийської міської Ради народних депутатів Івано-Франківської області, затвердженого рішенням виконкому Коломийської міської Ради народних депутатів від 16.05.1995 року №155 та зареєстрованого під №382 від 29.05.1995 року вбачається, що його видано індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,08 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17-20). Згідно копії рішення №РВ-1200101922022 від 22.02.2022 року, виданого державним кадастровим реєстратором та наданого ОСОБА_1 вбачається, що державним кадастровим реєстратором Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянуто заяву про внесення змін та прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (т.1, а.с.21). Згідно копії протоколу №ПП-1200050022022 проведення перевірки електронного документа та висновку щодо перевірки електронного документа вбачається, що за зверненням ОСОБА_1 щодо об'єкта за адресою АДРЕСА_1 , було встановлено повне співпадіння, а саме перетин ділянки з ділянкою 26106000000:13:001:0018, площа яких співпадає на 100% (т.1, а.с.22-23). З копії відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 06.10.2022 року на адвокатський запит, адвоката Марціновської Д.М., вбачається, що відносно земельної ділянки з кадастровим номером 26106000000:13:001:0018 у Головному управлінні міститься документація на право власності на дану земельну ділянку по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на ОСОБА_2 . Також зазначається, що в архіві Відділу зберігається архівний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №857255, виданий на підставі рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд площею 0,0800 га, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 14.08.2008 за №010829700669 (т.1, а.с. 24-25). Згідно копії архівного витягу з протоколу №2 засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 27.02.1996 року, наданого архівним відділом Коломийської міської ради, вбачається, що у рішенні №38 «Про передачу присадибних ділянок у приватну власність» вказано про те, що виконавчий комітет міської ради вирішив передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка рішенням МВК від 16.05.1995 року №155 надана ОСОБА_1 (т.1, а.с.133). Згідно копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки виданого виконавчим комітетом Коломийської міської Ради народних депутатів Івано-Франківської області, затвердженого рішенням виконкому Коломийської міської Ради народних депутатів №47 та зареєстрованого під №18 від 28.02.1994 року вбачається, що його видано індивідуальному забудовнику ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,08 га за адресою АДРЕСА_2 (а.с.169-184). Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЕ №857255 від 14.08.2008 року, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007 є власником земельної ділянки площею 0,0800 га за адресою АДРЕСА_2 . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010829700669 (т.1, а.с.195). Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 111 від 28.06.2023 року, наданого судовим експертом СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Юзвенко Р.В. вбачається, що за результатами проведеної експертизи, судовий експерт зробив такі висновки: надана «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) в АДРЕСА_1 » на ім'я ОСОБА_1 від 26.03.2013 року відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а «Технічна документація земельної ділянки по приватизації земельної ділянки та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 » на ім'я ОСОБА_2 від 2007 року, - не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (том 2, а.с.11-34).
Згідно з положенням ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України. Статтею 40 ЗК України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗК України. Частинами першою та другою ст. 116 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Частиною першою ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) - є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Частинами другою та п'ятою статті 158 ЗК України передбачено, що виключено судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою ст. 81 ЗК України, передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт «б»); приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (пункт «в»). Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Згідно з ч. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку. Як роз'яснено в п.п. 1,11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - суди мають захищати права всіх суб'єктів права власності на землю та на господарювання на ній при вирішенні земельних спорів. Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Згідно з п.60 постанови Кабміну № 1051 від 17.10.1012 р. «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, суд, дослідивши письмові матеріали справи, зокрема технічну документацію видану на ім'я ОСОБА_1 (т.1, а.с.134-150) та технічну документацію видану на ім'я ОСОБА_2 (т.1, а.с.151-184), враховуючи висновок судового експерта, з якого вбачається про те, що технічна документація на земельну ділянку в АДРЕСА_1 » на ім'я ОСОБА_1 від 26.03.2013 року відповідає вимогам земельного законодавства, а технічна документація земельної ділянки в АДРЕСА_2 » на ім'я ОСОБА_2 від 2007 року, - не відповідає вимогам земельного законодавства (том 2 а.с.11-34), доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є належним чином обґрунтовані та підтверджені доказами по справі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід визнати недійсним та слід скасувати рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007, а саме п. 20 рішення, щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 , та слід Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №857255, на ім?я ОСОБА_2 , - визнати недійсним, та слід скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 800 кв.м., виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на ім?я ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:13:001:0018, у Державному земельному кадастрі.
Отже, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд вважає, що таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу №1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок, понесені витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 14239 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 247 ч.2, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007, а саме п. 20 рішення, щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №857255, виданий Коломийською міською радою на підставі рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 року №853-22/2007 на ім?я ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0800 га., з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010829700669, кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:13:001:0018.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 800 кв.м., виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на ім?я ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 2610600000:13:001:0018, у Державному земельному кадастрі.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , суму сплаченого судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок; 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат понесених на професійну правничу допомогу та 14239 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень витрат сплачених за проведення судової земельно-технічної експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 19.07.2024 року.
Суддя: Махно Н. В.