Справа № 344/12624/24
Провадження № 1-кс/344/5212/24
16 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, -
в скарзі вказано, що в провадженні Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області перебували матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010001617, внесеного до ЄРДР 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України із додатковою відміткою щодо кваліфікації - зникнення особи безвісти. Так, 29.05.2024 ОСОБА_3 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомлено, що в період часу з 08.05.2024 року по 10.05.2024 року ОСОБА_4 , маючи наркотичну залежність, зловживаючи його довірою, викрала їхню спільну малолітню доньку- ОСОБА_5 , шляхом вивезення її з території Федеративної Республіки Німеччини на територію України, де зараз ідуть бойові дії, наражаючи малолітню дитину на небезпеку, без його згоди, як батька, порушивши розпорядження Личаківської районної адміністрації від 28.07.2022 року, згідно із яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_3 (попередня кваліфікація - ч. 2 ст. 146 КК України). Суб'єкт звернення зі скаргою вважає вказану постанову невмотивованою, необґрунтованою та такою, що винесена передчасно. Щодо вказаних підстав закриття кримінального провадження орган досудового розслідування прийшов виключно через неповне, невсебічне здійснення досудового розслідування, що прямо суперечить завданням кримінального провадження, встановленим ст. 2 КПК України. Органом досудового розслідування не досліджено наявні докази, не вчинено дій задля встановлення істини по справі та, як наслідок, передчасно винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення як за ч. 1 ст. 115, так і за ст. 146 КК України, чим спричинено порушення права ОСОБА_3 на справедливе, повне та всебічне досудове розслідування.
Адвокат ОСОБА_6 просила проводити без участі ОСОБА_3 та його представника. Скаргу підтримують в повному обсязі. Зазначила, що слідчим ОСОБА_7 не було здійснено такої сукупності слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, яка свідчила б про достатність зібраних доказів для закриття кримінального провадження. Так, у даному кримінальному провадженні не було допитано жодної особи, окрім ОСОБА_4 , та не було вжито заходів щодо встановлення місцязнаходження ОСОБА_5 . Постанова слідчого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, у тому числі висновок про відсутність події кримінального правопорушення, ґрунтувались виключно на показаннях ОСОБА_4 , при тому, що представником ОСОБА_3 - ОСОБА_8 01.07.2024 року було подано клопотання про допит потерпілого ОСОБА_3 у режимі відеоконференції під час досудового розслідування, яке було проігноровано. Щодо встановлення місцезнаходження малолітньої ОСОБА_5 разом з матір'ю також є сумніви, а саме у правомірності дій ОСОБА_4 . Так, слідчим ОСОБА_7 було встановлено лише місцезнаходження малолітньої ОСОБА_5 , але досі невідомим залишається яким чином дитина потрапила та залишається проживати із матір'ю ОСОБА_4 , якщо розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 28.07.2022 місце проживання малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначено саме з батьком - ОСОБА_3 у зв'язку із лікуванням ОСОБА_4 від психоневрологічних розладів, які були спричинені наркотичною залежністю. Такі дії та бездіяльність слідчого ОСОБА_7 суперечать здійсненню повного, всебічного та об'єктивного розгляду кримінального провадження № 12024091010001617, внесеного до ЄРДР 21.06.2024, а також з'ясування усіх обставин справи та збирання всіх необхідних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України. Вказане свідчить про абсолютне невжиття слідчим заходів для здійснення досудового розслідування по справі. По-друге, слідчий ОСОБА_7 закрив своєю постановою кримінальне провадження № 12024091010001617, внесене до ЄРДР 21.06.2024, з огляду на відсутність події кримінального правопорушення за ч.1ст.115 КК України, оскільки зі слів допитаної ОСОБА_4 за весь час розшуку їхня із ОСОБА_3 малолітня дитина ОСОБА_5 весь час перебувала разом з нею у м. Івано- Франківськ, що підтверджено фотографіями. Однак в діях ОСОБА_4 чітко простежується склад кримінального правопорушення за ч.2 ст.146 КК України (незаконне викрадення малолітнього), а саме у її діях наявні діяння у формі викрадення людини; прямий умисел на викрадення людини із усвідомленням незаконності діяння, що нею вчинюється; потерпілі особи, а саме малолітня ОСОБА_5 та її батько ОСОБА_3 . При цьому слідчим акцентовано увагу саме на відсутності у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, незважаючи на можливість зміни правової кваліфікації діяння.
Слідчий подав до суду заяву, в якій просив розгляд скарги проводити без його участі. Заперечував задоволення скарги. Місцезнаходження малолітньої ОСОБА_5 було встановлено та зроблено її фото спільно з матір'ю.
29.06.2024 року слідчим ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024091010001617 від 21.06.2024 року у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
01.07.2024 року адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з клопотанням про допит потерпілого у режимі відеоконференції під час досудового розслідування.
28.06.2024 року адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого.
В п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України вказано, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Доказу самостійного скасування оскаржуваної постанови суду не надано.
В п. 3 ст. 110 КПК України вказано, що рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до п. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора в тому числі складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
В постанові слідчого від 29.06.2024 року не наведено достатніх обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження, мотивом прийняття постанови є встановлення обставини відсутності події кримінального правопорушення, однак не наведено чим вичерпані можливості отримання достатніх доказів. Крім того, адвокатом в інтересах ОСОБА_3 подано до слідчого клопотання про допит потерпілого та про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого, які слідчим не розглянуто та не надано відповідь.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже доказування обставин, що спростовують пояснення скаржника та його правову оцінку фактичних обставин законом безпосередньо покладено на правоохоронний орган, який ухвалив відповідну постанову.
Слідчим не спростовано доводи скарги.
Так, ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа Ассенов та інші проти Болгарії (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, interalia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справіТанрікулу проти Туреччини (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, Ґюль проти Туреччини (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Кримінальне провадження закрито слідчим з підстави, відсутності події кримінального правопорушення.
Доказів встановлення правових підстав для закриття кримінального провадження суду не надано.
Таким чином, скарга обґрунтована належними правовими підставами.
Відповідно до зазначеного суд, -
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого ОСОБА_7 від 29.06.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024091010001617 від 21.06.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1