Справа № 182/3978/24
Провадження № 1-кс/0182/748/2024
Іменем України
19.07.2024 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2024 року за № 12024041340000777 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
- 15.02.2023 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 до 2 років обмеження волі. На підставі ст.. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 18.03.2023 року;
- 15.05.2023 Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 31.07.2023 року
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
19 липня 2024 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2024 року за № 12024041340000777 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 , 04.06.2024 близько 12:00 годин знаходився на території парку «Перемоги», розташованого в м. Нікополь Дніпропетровської області, де неподалік міського басейну по вулиці Херсонській, на землі побачив відкриту жіночу шкіряну сумку чорного кольору в якій помітив банківську картку. Після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на привласнення вказаної банківської картки з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же день та час, знаходячись в тому самому місці, ОСОБА_5 , забрав із сумки банківську картку АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 , яка належить потерпілій ОСОБА_7 , не маючи на меті повертати вказану картку потерпілій, з метою подальшого використання для таємного викрадення грошових коштів, привласнив вказану банківську картку, яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є електронним платіжним документом та офіційним документом, який був втрачений його власницею 04.06.2024 близько 11:00 годин в парку «Перемоги», розташованому по вулиці Херсонській в м. Нікополь Дніпропетровської області в результаті знепритомніння останньої.
Після чого ОСОБА_5 пішов з викраденим документом з місця скоєння кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Крім цього, ОСОБА_5 04.06.2024 близько 12:00 годин знаходився на території парку «Перемоги», розташованого в АДРЕСА_2 , де неподалік міського басейну по вулиці Херсонській, на землі побачив відкриту жіночу шкіряну сумку чорного кольору в якій знаходилися офіційні документи потерпілої ОСОБА_7 , а саме: паспорт громадянина України серії: НОМЕР_3 , орган що видав:1234, закордонний паспорт серії: НОМЕР_4 , орган що видав 1234, картка платника податків НОМЕР_5 , які були втрачені їх власницею 04.06.2024 близько 11:00 годин в парку «Перемоги», розташованому по АДРЕСА_3 в результаті знепритомніння останньої.
В свою чергу ОСОБА_8 , діючи умисно, в порушення законного порядку, установленого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України», привласнив паспорт громадянина України серії: НОМЕР_3 , орган що видав:1234, закордонний паспорт серії: НОМЕР_4 , орган що видав 1234, картка платника податків НОМЕР_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України - привласнення, незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом.
Також, ОСОБА_5 , 04.06.2024 маючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів з раніше привласненої банківської картки у період часу з 14:46 по 14:47 годин, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної картки (пін-код), встановлений на останню для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу, під час здійснення операцій з її використанням, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи у користуванні раніше знайдену банківську картку № НОМЕР_1 , номер рахунку: НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» таємно викрав з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти загальною сумою 252 гривні, розпорядившись коштами на власний розсуд, шляхом безконтактного розрахунку за товар у вказаному магазині, через POS-термінал.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з раніше привласненої банківської картки 04.06.2024 у період часу з 14:55 по 14:56 годин, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по АДРЕСА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної картки (пін-код), встановлений на останню для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу, під час здійснення операцій з її використанням, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи у користуванні раніше знайдену банківську картку № НОМЕР_1 , номер рахунку: НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» таємно викрав з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 340 гривень 93 копійки, розпорядившись коштами на власний розсуд, шляхом безконтактного розрахунку за товар у вказаному магазині, через POS-термінал.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з раніше привласненої банківської картки 04.06.2024 о 15:13 годин, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою:
АДРЕСА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної картки (пін-код), встановлений на останню для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу, під час здійснення операцій з її використанням, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи у користуванні раніше знайдену банківську картку № НОМЕР_1 , номер рахунку: НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» таємно викрав з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 350 гривень, розпорядившись коштами на власний розсуд, шляхом безконтактного розрахунку за товар у вказаному магазині, через POS-термінал.
Таким чином, ОСОБА_5 умисно, таємно викрав з банківської картки АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 , яка належить потерпілій ОСОБА_7 , грошові кошти на загальну суму 942 гривні 93 копійки, чим спричинив останній матеріальний збиток на вищезазначену суму.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину.
Винуватість ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
?Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.07.2024 року;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024 року;
?Протокол впізнання особи за фотознімками від 14.06.2024 року;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.06.2024 року;
?Протоколом впізнання особи за фотознімками від 16.06.2024 року
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.06. 2024 року
? Протоколом впізнання особи за фотознімками від 17.06.2024 року
?Повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 16.07.2024 року;
?Іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, а саме:
ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що може спонукати його переховуватися від суду у цьому кримінальному провадженні, а також дотримується обов'язкова умова ч. 2 ст. 181 КПК України, тобто покарання у виді позбавлення волі;
Вищевикладене свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Вважаю, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не забезпечить належне виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, особисте зобов'язання, не може обмежити ОСОБА_5 перебувати у нічний час на вулицях міста, що не зможе запобігти вчиняти ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, в оточенні ОСОБА_5 немає особи, яка заслуговує на довіру та може поручитися за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язатися за необхідності доставляти його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
У зв'язку з вищевикладеним, ст. слідчий і звернувся до слідчого судді з клопотання про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР за № 12024041340000777.
16 липня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених:
ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
ч. 3 ст. 357 КК України - привласнення, незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом.
ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.07.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024 року; протокол впізнання особи за фотознімками від 14.06.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.06.2024 року; протоколом впізнання особи за фотознімками від 16.06.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.06. 2024 року; протоколом впізнання особи за фотознімками від 17.06.2024 року та повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 16.07.2024 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; вчинення інших кримінальних правопорушень, аналогічних тому у якому підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у яких підозрюється.
На обґрунтування вказаного ризику слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочини у яких ОСОБА_5 підозрюється вчинено ним з корисливих мотивів, він не має постійного місця роботи та законних джерел доходів.
З огляду на вищевказане, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у якому підозрюється. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Враховуючи положення ст. 176-178 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним ризикам, т.я. у оточенні підозрюваного немає осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; грошових коштів для виплати застави він не має; злочини вчинено ним в умовах воєнного стану.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Також слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце фактичного мешкання у нічний час доби.
Строк дії запобіжного заходу належить встановити на 2 місяці.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2024 року за № 12024041340000777 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22.00 години до 06.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_12 , обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування, суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування чи суд, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці та не більше строку досудового розслідування, тобто до 19.09.2024 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній та прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_1