Справа № 202/17473/23
Провадження № 2-др/202/25/24
10 липня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення всправі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від11.04.2024 позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 30.05.2019 у сумі 200 919 грн. 52 коп. (двісті тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 52 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 013 грн. 65 коп. (три тисячі тринадцять грн. 65 коп.). в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача ОСОБА_3 подала відзив на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що сума витрат, що заявлена, значно перевищує встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, крім того така сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена судом до малозначних справ, а тому в разі наявності підстав для компенсації цих витрат, їх сума підлягає зменшенню. Просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Крі того, представником позивача подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що сума витрат, яка заявлена значно перевищує встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу; сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена судом до малозначних справ, та не є пропорційною щодо витраченого часу; не є доведеною, що була фактичною та неминучою. Просила зменшити до мінімально розумної суми, що підлягає компенсації відповідно до діючого законодавства.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, представник ОСОБА_2 надала заяву про розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без її участі, просила її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи рішення ухвалено 11.04.2024.
Заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження понесених витрат позивач надіслав до суду поштою 27.04.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 141 ЦПК України.
При цьому, ст. 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).
Отже, позивач в даному випадку мав би право подати докази на підтвердження понесених витрат до закінчення судових дебатів, і після ухвалення рішення протягом п'яти днів.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України граничного строку для її подання.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про залишення без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 126, 141 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення всправі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя А. О. Михальченко