Номер провадження 22-ц/821/1109/24 Справа №
10 липня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря Ярошенка Б. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про відвід судді Новікову О. М. від розгляду апеляційної скарги на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та постанови начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Волошина Б. Д. від 21 березня 2024 року про відкриття виконавчих проваджень,
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на бездіяльність та постанови начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Волошина Б. Д. від 21 березня 2024 року про відкриття виконавчих проваджень.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить суд скасувати ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду вказаної скарги визначено колегію суддів: Василенко Л. І. (суддя-доповідач), Карпенко О. В., Новікова О. М.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 червня 2024 року призначено справу до розгляду на 10 липня 2024 року на 15:30 год.
08 липня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Новікова О. М. від розгляду цивільної справи № 2322/395/11, провадження № 22-ц/821/1109/24.
Підставами для відводу судді Семенов М. Ю. зазначив п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, ч. 2 ст. 36 ЦПК України та просив відвести суддю Новікова від розгляду усіх його скарг і заяв по цій справі.
Зазначає, що суддя Новіков О. М. вже розглядав його заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк», заінтересована особа - приватний виконавець Недоступ Д. М.
Вказує, що у скарзі ОСОБА_1 знову розглядається виконавчий лист, який суддя Новіков О. М. розглядав у справі № 2322/395/11, провадження № 22-ц/821/1658/23.
Крім того, у заявника ОСОБА_1 є сумніви щодо неупередженості судді Новікова О. М., оскільки останнім придбано машину за 4000000 грн, що, на його думку, не є вчинком українського судді.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Даний відвід ОСОБА_1 надійшов до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому підлягає розгляду судом, що розглядає справу, а саме в день розгляду справи.
Враховуючи обставини справи, доводи поданого відводу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність його розгляду в судовому засіданні в час призначений для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію учасників справи, перевіривши доводи заяви про відвід, дослідивши матеріали справи з цього приводу, колегія суддів приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є підставами для відводу судді Новікова О. М. від розгляду даної апеляційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
Отже, заявляючи даний відвід, заявник повинен навести дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді та довести наявність обставин визначених ст. 37 ЦПК України.
Судом встановлено, що дійсно у провадженні судді Новікова О. М. перебувала справа заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М., у якій 12.12.2023 було винесоно постанову по суті.
У даній справі розглядається скарга ОСОБА_1 на бездіяльність та постанови начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Волошина Б. Д. від 21 березня 2024 року про відкриття виконавчих проваджень.
Наведені справи не є цією самою справою в розумінні ст. 37 ЦПК України, а тому відсутні підстави для її застосування у даному апеляційному провадженні.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Крім того, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, встановлено, що доводи заяви ОСОБА_1 , про відвід судді не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Новікова О. М., неналежне забезпечення таким суддею, визначеної для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод заявника.
Верховний Суд в ухвалі від 03.10.2023 у справі № 910/4462/22 зазначив, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію, доказів які містяться в матеріалах справи. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.
Таким чином, сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями судді Черкаського апеляційного суду у справі № 2322/395/11, в іншому провадженні, не можє бути підставою для відводу у даному судовому провадженні.
Дослідивши заявлений відвід, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заяви про відвід судді Черкаського апеляційного суду Новікова О. М. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із прийнятими судовими рішеннями, за участі судді Новікова О. М., що відповідно до ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Отже, вказані в заяві підстави для відводу суддів не є «іншими обставинами», які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Новікову О. М. від розгляду апеляційної скарги на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та постанови начальника відділу Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Волошина Б. Д. від 21 березня 2024 року про відкриття виконавчих проваджень - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18 липня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков