18 липня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 692/1033/23
Провадження № 22-ц/821/866/24
Категорія: 331010200
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Винник І.М.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: опікунська рада при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024року (ухваленого під головуванням судді Левченко Л.О., присяжних: Наумової В.С., Стадник Л.М. в приміщенні Драбівського районного суду Черкаської області, повний текст рішення виготовлено 19 березня 2024 року) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: опікунська рада при Виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області,-
Короткий зміст позовних вимог
29 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: опікунська рада при Виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю з дитинства. Він є її рідним братом.
Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.
Заявник вказує, що внаслідок хвороби його сестра ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та залежна від інших осіб. З моменту її народження за сестрою доглядали батьки - мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 .
На даний час батько помер, а мати має поважний вік, погане самопочуття та не може сама здійснювати повноцінний догляд за ОСОБА_2 , оскільки сестра сама себе не обслуговує, на звернення не реагує та їх майже не виконує.
ОСОБА_1 зазначає, що постійно здійснює догляд за сестрою, надає фінансову допомогу в її утриманні, має можливість і бажання бути її опікуном.
Посилаючись на норми ЦК України та вказавши мету - забезпечення особистих немайнових та майнових прав і інтересів ОСОБА_2 , яка не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними і може цим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей, ОСОБА_1 просив суд постановити рішення, яким визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною.
У задоволенні вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 - відмовлено.
Відповідно до ст. 65 ЦК України до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатній особі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на опікунську раду при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, як орган опіки та піклування.
Витрати по справі віднесено за рахунок держави.
Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною на два роки, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду мотивовано тим, що наявні усі законні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною, тому у цій частині заява підлягає до задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві фактів та його можливості здійснювати обов'язки опікуна.
Суд вважав за необхідне застосувати положення ст. 65 ЦК України, згідно з якою до встановлення опіки і призначення опікуна, опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення необгрунтованим, винесеним із порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для вирішення заяви, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви та призначити ОСОБА_1 опікуном над своєю сестрою ОСОБА_2 , в іншій частині рішення суду просив залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що ОСОБА_1 з моменту звернення до зацікавленої особи щодо отримання дозволу на звернення до суду із відповідною заявою надав усі необхідні документи, які б давали право опікунській раді, рішення якої підтримане виконавчим комітетом, ініціювати питання про визнання недієздатною своєї рідної сестри ОСОБА_2 в силу наявності в неї явних розладів психіки, зумовлених важкою розумовою відсталістю внаслідок хвороби Дауна, у зв'язку із чим заявник просив призначити його опікуном.
Не погоджується із висновком суду про те, що подання органу опіки та піклування носить рекомендаційний характер та може не застосовуватися судом при вирішенні відповідної категорії справ.
Звертає увагу апеляційного суду, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 67 ЦК України, що при призначенні опікуна є важливим і обов'язково повинно бути враховано особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечує нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Вказує, що суд дійшов помилкових висновків про те, що ці питання мають бути досліджені виключно в судовому порядку, оскільки це спростовується саме нормою матеріального права, за якою суд не уповноважений на перевірку таких обставин.
Посилання суду, що поданий висновок носить рекомендаційний характер є також помилковими, адже в даному випадку вказана рекомендація була затверджена рішенням виконавчого комітету, який не поставив під сумнів правильність та доцільність пропозиції опікунської ради.
Вважає, що не підлягають врахуванню судом і посилання на правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №712/10043/20, оскільки дана справа та суть заяви ОСОБА_1 , а також встановлені правовідносини не були тотожними та подібними.
Посилання суду на те, що не з'ясовано та не встановлено повну характеристику ОСОБА_1 , що виключає можливість призначення його опікуном, також є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях та нічим не підтверджені, оскільки орган опіки та піклування здійснював виїзд та досліджував умови проживання недієздатної, заявника та відношення ОСОБА_2 до нього.
Вказує, що судом не враховано, що матір сторін не може належним чином надавати поміч своїй доньці, оскільки має похилий вік та сама потребує допомоги, а заявник як особа, яка здатна таку поміч сестрі надавати , може виконувати обов'язок опікуна.
20.05.2024 ОСОБА_1 подано до Черкаського апеляційного суду заяву, в якій останній просив суд долучити до матеріалів справи акт № 3 щодо обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та довідку про стан здоров'я.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив
Фактичні обставини справи
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кобеляцьким РВ УМВС України в Полтавській області 03.02.1998, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 28.01.2003.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 21.03.1977, виданого Світлогірською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 03.03.1980, виданого Світлогірською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно копії посвідченя № НОМЕР_4 , виданого 27.03.2001 Кобеляцьким райуправлінням ПФ, Полтавська область, ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності з дитинства.
Згідно копії довідки Сер. МСЕ № 001994 від 22.05.1996 ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, причина інвалідності - захворювання з дитинства, висновок про умови і характер праці - привчити до праці в домашніх умовах.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Кобеляцьким РВ УМВС України в Полтавській області 29.03.2001, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.10.2014.
Згідно висновку ЛКК № 131 КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради ОСОБА_2 , 1980 р.н., с. Великий Хутір, є інвалідом з дитинства, безтерміново, хвороба Дауна з грубим інтелектуально -мнестичним зниженням до рівня деменції (не підлягає транспортуванню).
Згідно довідки виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Черкаської області № 196 від 13.10.2023, житловий будинок в с. Великий Хутір Золотоніського району Черкаської області, що рахується за ОСОБА_3 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 , в зв?язку з перейменуванням вулиць села, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 51 від 26.01.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє прояви хронічного стійкого психічного розладу у формі важкої розумової відсталості внаслідок хвороби Дауна (F-72.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) - через що на теперішній час вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не має фактичної можливості з'являтися в судові засідання і надавати особисті пояснення по суті справи.
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Великохутірської сільської ради №115 від 24.10.2023 затверджено висновок опікунської ради про доцільність призначення опікуном (піклувальником) гр. ОСОБА_1 , 1977 р.н., над рідною сестрою гр. ОСОБА_2 , 1980 р.н.
Згідно копії висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над рідною сестрою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія, відповідно до ухвали суду від 02.10.2023 відвідала сім'ю ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та склала акт обстеження матеріально-побутових умов сім?ї майбутнього опікуна (піклувальника). Вказаним актом встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 , 1954 р.н., пенсіонеркою, яка через погане самопочуття не може доглядати за дочкою, оскільки ОСОБА_2 сама себе не обслуговує та майже не рухається по будинку, тому потребує постійної сторонньої допомоги. Зі слів ОСОБА_3 , її син ОСОБА_1 часто приїздить, надає допомогу по господарству та фінансову допомогу, за потреби возить сестру до лікаря. З метою захисту особистих, немайнових і майнових прав ОСОБА_2 , для піклування і створення їй необхідних умов, здійснення за нею належного догляду, забезпечення її лікування та, за умови визнання її недієздатною або обмежено дієздатною, опікунська рада при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради визнає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над його сестрою ОСОБА_2 .
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 травня 2024 року розгляд справи призначено на 22 травня 2024 року на 11:30 год.
22 травня 2024 року розгляд даної справи відкладено на 06 червня 2024 року на 12:00 год.
06 червня 2024 року під час розгляду апеляційної скарги було оголошено перерву для надання опікунською радою при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради обгрунтованого висновку опікунської ради про доцільність призначення опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення ОСОБА_1 її опікуном з обов'язковим наведенням вмотивованих аргументів щодо запропонованої особи опікуна та наданням відомостей щодо інших осіб (близьких родичів, членів сім'ї), які у відповідності до чинного законодавства можуть бути призначені опікунами над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 червня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов Витяг з рішення № 81 від 24 червня 2024, яким затверджено висновок опікунської ради про доцільність призначення опікуном (піклувальником) ОСОБА_1 над рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду оскаржується ОСОБА_1 в частині відмови в задоволенні вимог заяви щодо призначення його опікуном над сестрою, то відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України законність судового рішення, ухваленого у іншій частині, апеляційний суд не перевіряє.
Вищезазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає не в повній мірі.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1 - 3 ст. 41 ЦК України).
Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).
Вимогами статті 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 та частини першої статті 300 ЦПК України обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі за текстом - Правила опіки та піклування).
Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов'язків.
У п. 3.3. вищевказаних Правил, визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, яка потребує опіки.
Виходячи з викладеного, перевірці повинен підлягати не тільки потенційний опікун, а й особи, які спільно з ним проживають на предмет відсутності захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Крім того, зміст наведених вище норм Закону свідчить про те, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Таке подання має бути обґрунтованим і оформлюватися за наявності документів, визначених пунктом 3.3. Правил, й у разі неможливості за певних причин відповідним органом опіки та піклування прийняти рішення про опіку самостійно.
Як вбачається із матеріалів справи, опікунська рада при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради надала висновок про доцільність призначення гр. ОСОБА_1 опікуном на рідною сестрою гр. ОСОБА_2 , в якому зазначено, що з метою захисту особистих, немайнових і майнових прав ОСОБА_2 , яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки, а також для здійснення за нею належного догляду, забезпечення її лікуванням, та за умови визнання її недієздатною або обмежено дієздатною, опікунська рада при виконавчому комітеті Велкохутірської сільської ради визнає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над сестрою ОСОБА_2 .
В матеріалах справи міститься довідка ЛКК № 131 від 11.10.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , являється інвалідом ІІ групи з дитинства, безтерміново, хвороба Дауна з грубим інтелектуально мнестичним зниженням до рівня деменції ( не підлягає транспортуванню).
Із рішення виконавчого комітету Великохутірської сільської ради № 115 від 24.10.2023 «Про затвердження висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради про доцільність призначення опікуна ( піклувальника)» вбачається, що рішенням затверджено висновок опікунської ради про доцільність призначення опікуном (піклувальником) гр. ОСОБА_1 над рідною сестрою ОСОБА_2 .
Вирішуючи даний спір в частині призначення опікуном заявника, суд першої інстанції виходив із того, що орган опіки та піклування не перевірив можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна у зв'язку із зайнятістю на роботі і висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном, без доведення відповідних умов, не може бути підставою для призначення його опікуном.
Колегія суддів виходить із того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров'я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов'язки.
Колегія суддів для забезпечення повноти судового розгляду зобов'язала орган опікунської ради надати суду обгрунтований висновок про доцільність призначення опікуном (піклувальником) ОСОБА_1 над рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обов'язковим наведенням вмотивованих аргументів щодо запропонованої особи та наданням відомостей щодо інших осіб (близьких родичів, членів сім'ї), які у відповідності до чинного законодавства можуть бути призначені опікунами над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 81 від 24.06.2024 вбачається, що опікунська рада розглянула інших осіб з членів сім'ї ОСОБА_2 , а саме : матір - ОСОБА_3 , сестру - ОСОБА_5 та зазначила, що мати ОСОБА_3 , 1954 року народження, пенсіонер, за станом здоров'я не може доглядати за дочкою ОСОБА_2 , про що свідчить довідка ЛКК від 11.06.2024 № 181; сестра ОСОБА_5 , надала акт опитування від 11.06.2024, в якому сусіди підтверджують її фактичне проживання в м. Черкаси та, зі слів Юлії, вона знаходиться у декретній відпустці та доглядає двох неповнолітніх дітей, тому не може здійснювати догляд за сестрою ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2 , за станом здоров'я може доглядати за сестрою, про що свідчить виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 17.06.2024 та систематично приїжджає в село Великий Хутір, з метою надання допомоги матері в здійсненні догляду за сестрою.
З урахуванням наведеного, опікунська рада, зважаючи на те, що інші члени сім'ї не звертались з відповідними заявами до опікунської ради, виснувала, що ОСОБА_1 може бути потенційним опікуном при умові вирішення питання спільного проживання з сестрою ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявником було подано заяву про долучення доказів, а саме акта № 3 від 06.05.2024 щодо обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та довідку про стан здоров'я.
Щодо долучених заявником доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 ЦПК України, у порядку розгляду справ окремого провадження, з метою з'ясування обставин справи, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду ( ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, єдиний винятковий випадок, коли є можливим прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом строку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційний скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення змісту пункту 6 частини другої статті 356, частин першої, другої та третьої статті 367 ЦПК України вказує на те, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі подання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що подані заявником до суду апеляційної інстанції докази ( Акт № 3 обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 та довідка від 08.04.2024 за підписом лікаря ЗПСМ ОСОБА_7 про стан здоров'я ОСОБА_1 ) мають виключне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку із чим вважає за доцільне їх прийняти.
З доданих доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проживає з родиною ( дружиною та донькою) в приватному двоповерховому будинку загальною площею 298 кв.м., який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,12 га. ОСОБА_1 працює на посаді охоронця в ПП «Охорона 2001». Для проживання сестри ОСОБА_1 . ОСОБА_2 на першому поверсі будинку передбачена одна обладнана та укомплектована необхідними речами і меблями кімната, загальною площею 20 кв.м.; також в будинку є автономне опалення, електро та водопостачання.
Згідно довідки лікаря від 08.04.2024 ОСОБА_1 соматично здоровий. Надаючи матері постійну допомогу в здійсненні догляду за ОСОБА_2 та безпосередньо контактуючи із нею, ОСОБА_1 встановив із сестрою довірливі та приязні стосунки, що також враховується колегією суддів при вирішенні заяви.
Зважаючи на зміст висновку опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 81 від 24.06.2024, відсутність інших осіб, які виявили бажання чи можливість здійснювати догляд та опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення опікуном (піклувальником) ОСОБА_1 над недієздатною ОСОБА_2 .
Є некоректними посилання суду, що станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення конкретної особи опікуном та, перш за все, необхідністю такого, однак наданий на адресу суду висновок подібної інформації не містить, оскільки суд не позбавлений права звернутись до опікунської ради про надання обгрунтованого висновку щодо доцільності призначення опікуном особи чоловічої статі призовного віку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов'язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов'язками. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуном недієздатній особі, його рідного брата, який є особою чоловічої статі призовного віку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, і помилково відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном ОСОБА_2 . Враховуючи при цьому інтереси недієздатної особи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном його недієздатної сестри.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень п.1 та п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині, із ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 258,374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: опікунська рада при Виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області - скасуватив частині відмови у задоволенні вимог заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 її опікуном з метою захисту прав та законних інтересів підопічної.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков
/повний текст постанови суду виготовлений 19 липня 2024 року/