17 липня 2024 року
м.Черкаси
Справа № 711/7220/23
Провадження № 22-ц/821/918/24
категорія: 305010900
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л.І.,
суддів: Карпенко О.В., Новікова О.М.,
секретаря - Ярошенка Б.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» та представника ОСОБА_2 - адвоката Кривов'яза Ярослава Івановича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, у складі судді Позарецької С.М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода в АДРЕСА_1 за участю транспортного засобу RENAULT KENGOO д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого належний позивачу автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.06.2023 (справа № 711/3575/23) винною у скоєному ДТП визнано ОСОБА_3 .
Відповідальність водія ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6871236, у ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
На підставі наданих документів, страховик визнав подію страховим випадком та сплатив на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 29 653,81 грн на реквізити СТО, Черкаська філія ТОВ «ТАЛІСМАН-СЕРВІС», що підтверджується платіжною інструкцією № 19150 від 26.07.2023.
Виплату страховик здійснював з розрахунку 32 853,81грн (загальна сума відшкодування) - 3 200,00 грн (франшиза).
Також задля належного вирішення даного спору та отримання страхового відшкодування від страховика в повному обсязі, позивач, звернувся до ФОП « ОСОБА_5 », в результаті чого останнім було проведено авто-товарознавче дослідження та складено звіт №А07-15 від 26.07.2023, згідно з яким Сврз (вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ) = 38 553,96 грн.
З метою проведення ремонту автомобіля, позивач звернувся до Черкаської філії ТОВ «ТАЛІСМАН-СЕРВІС». Загальна вартість ремонту склала 86 015,38 грн. Повну суму вартості ремонту позивач зобов'язався сплатити на користь СТО до 31.12.2023. Дана обставина підтверджується актом виконаних робіт № ЧТ000003014 від 31.08.2023, згідно з якою загальна вартість ремонту становить 86 015,38 грн та договором № 0706/23 від 07.06.2023.
Позивач вказує, що оскільки його автомобіль відремонтований, визначення розміру збитків, в тому числі й визначення страхового відшкодування, необхідно здійснювати, виходячи з вартості ремонту, так як дані збитки є такими, що він вимушений зробити для відновлення свого права, а саме з акту виконаних робіт, відтак необхідно провести наступний розрахунок: 1) Вартість матеріалів = 7 840,00 грн (в акті виконаних робіт зазначено, як вартість РМК); 2) Вартість робіт = 35 876,00 грн - 7840,00 грн. = 28 036,00 грн; 3) Вартість запчастин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу = 50 139,40 грн * (1-0,7)= 15041,82 грн; 4) Вартість відновалювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу = 7 840,00 грн + 28 036,00 грн + 15 041,82 грн = 50 917,82 грн; 5) 50 917,82 грн - 32 853,81 грн (сплачене страхове відшкодування + франшиза) = 18 064,01 грн - це розмір несплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вище викладені розрахунки та норми чинного законодавства, позивач вважає за необхідне стягнути із страховика на свою користь несплачене страхове відшкодування у розмірі 18 064,01 грн.
Крім того, вважає, що підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_3 , як винної в ДТП та відповідальної особи, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, а саме: 86 015,40 грн (загальний розмір шкоди) - 50 917,82 грн (загальний розмір страхового відшкодування) - 3 200,00 грн = 31 897,58 грн.
Зауважує на тому, що розмір франшизи був вирахуваний у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 її сплатила.
Також позивач вказує, що ним були понесені витрати у розмірі 3 500,00 грн за проведення авто-товарознавчого дослідження, які необхідно відшкодувати їх за рахунок останньої на свою користь.
Внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у: глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу - TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 . Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на його звичайний ритм життя, зокрема, він був значно ускладнений, що, в свою чергу, призводило до постійних душевних переживань та душевних тривог, він постійно відчував дискомфорт та виснаження, оскільки мусив додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби. Оскільки в результаті ДТП позивачем були понесені душевні страждання, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням свого майна, а саме автомобіля TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 , вважає за необхідне відшкодувати за рахунок винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі наведеного, позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування у розмірі 18 064,01 грн; стягнути з ОСОБА_3 на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 31 897,58 грн, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати на оплату авто-товарознавчого дослідження у розмірі 3 500,00 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн; стягнути із сторін справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на свою користь понесені і документально підтверджені судові витрати - судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 18 064,01 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди та розміром страхового відшкодування - 31 897,58 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 500,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, як витрати на оплату авто-товарознавчого дослідження.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 000 ,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 803,65 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача ОСОБА_1 недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 064,01 грн підлягають до задоволення.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, пред'явлених і до відповідача ОСОБА_6 в частині стягнення з неї на користь позивача ОСОБА_1 матеріальних (реальних) збитків у розмірі 3 500,00 грн, як витрат на оплату авто-товарознавчого дослідження, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №53 від 21.07.2023. Ці витрати були понесені позивачем задля відновлення його порушеного права та здійснені ним з-за протиправності дій (поведінки) відповідача ОСОБА_6 , як винуватця ДТП та пошкодження транспортного засобу, належного позивачу.
Суд також дійшов висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 31 897,58 грн (86 015,40 грн загальний розмір шкоди - 50 917,82 грн загальний розмір страхового відшкодування - 3 200 грн франшиза), що підтверджується належними та допустимими доказами, які досліджені судом.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що доведеними є обставини про пошкодження відповідачем рухомого майна, належного позивачу. Відповідно, суд вважав обґрунтованими та доведеними обставини й про те, що позивачу завдано відповідачем моральної шкоди, врахувавши наявність встановлених фактів пошкодження майна позивача, протиправність дій відповідача щодо позивача, глибину душевних страждань (наявність негативних наслідків - негативні емоції, пригнічений стан, які досягли рівня страждань, необхідність прикладати додаткових зусиль для організації свого життя).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував практику ЄСПЛ, принципи розумності, виваженості та справедливості, і вважав обґрунтованим розмір 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Євроінс Україна», вважаючи рішення суду незаконним, необгрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи та прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду у схожих правовідносинах, просило суд рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2024 року скасувати в частині задоволених позовних вимог до ПАТ «СК «Євроінс Україна» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення страхового відшкодування відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в обґрунтування стягнення вартості відновлювального ремонту за пошкоджений транспортний засіб позивач надає в якості доказу копію акту виконаних робіт від 31.08.2023, проте вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із урахуванням фізичного зносу становить вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, страховик, відповідно до положень Закоу України «Прообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує саме матеріальний збиток, завданий траспортному засобу, а не вартість відновлювального ремонту.
В прохальній частині позову, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів, у тому числі з відповідача саме вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 18 064,01 грн без урахування коефіцієнту фізичного зносу.
Враховуючи висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2005 у справі № 6-691цс15, з відповідача може бути стягнуто та/або відшкодовано у якості страховго відшкодування - вартість відновлювального ремонту із урахуванням фізичного зносу транспортного засобу (матеріальний збиток), однак позивач просить стягнути із відповідача відновлювальний ремонт без урахування фізичного зносу тобто з порушенням вимо Закону.
Крім того, позивач, надаючи звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, просить стягнути з відповідача фактично вартість відновлювального ремонту, а не розмір завданих матеріальних збитків.
Відповідно до звіту про цінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №24918, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений на замовлення сраховика, матеріальний збиток, завданий транспортному засобу, складав 32 853,81 грн. Коефіцієнт фізичного зносу склав 0,70, відповідачем було сплачено позивачу 32 853,81 грн. У наданому звіті (складеному на замовлення позивача) матеріальний збиток, завданий транспортному засобу складав 38 553,96 грн із ПДВ. Коефіцієнт фізичного зносу також склав 0,70.
Судом не враховано, що позивачем визнавався порядок визначення страхового відшкодування, як вартість відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу.
Зазначає, що Акт виконаних робіт від 31.08.2023 не є первинним документом, що підтверджує фактичні витрати (оплату) позивача на відновлення транспортного засобу, а тому позивач не може посилатись на цей документ як на доказ, що підтверджує фактичне понесення витрат позивача на ремонт транспортного засобу.
Вказує, що відсутність розміру завданого збитку - виключає наявність спору між сторонами, оскільки позивач не довів усіх обставин на які він посилається як на підставі обґрунтування позовних вимог.
Крім того, позивач не надає суду доказів проведення фактичного ремонту транспортного засобу аби вимагати у страховика виплати страхового відшкодування у межах податку на додану вартість. Позивач не звертався до Товариства із заявою про доплату страхового відшкодування у зв'язку із проведенням фактичного ремонту у надавача послуг з ремонту транспортного засобу, який є платником ПДВ.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Кривов'яз Я.І., вважаючи рішення винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що суд розглянув справу без відповідача та її представника без поважної на те причини, чим порушив норми процесуального права та сторона відповідача була позавлена можливості надати свої пояснення та докази. Також суд не надав уваги відзиву на позовну заяву та ряду зазначених у ньому фактів та тверджень строни відповідача у справі.
Також не було надано оцінки твердженням відповідача.
Відзив на апеляційні скарги
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_7 , вважаючи позицію Страхової компанії викладену в апеляційній скарзі такою, що зводиться до того, що суд першої інстанції не правомірно виніс рішення, оскільки поклав на страховка обов'язок відшкодувати позивачеві реальну вартість ремонту, а не вартість ремонту з урахуванням зносу, проте така позиція є необґрунтованою, а рішення суду є законним та обґрунтованим. Суд правильно застосував норми матеріального права, повно та всебічно оцінив та дослідив докази у справі, тому просив апеляційну скаргу ПАТ «СК «Євроінс Україна» залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2024 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_7 , посилаючись на те, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Кривов'яза Я.І зводиться лише до незгоди з рішенням, проте не містить конкретики, та вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, проте не вказує в чому вони полягають, просив апеляційну скаргу адвоката Кривов'яза Я.І., який діє в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 20254 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом встановлено, що 30.05.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода в АДРЕСА_1 за участю транспортного засобу RENAULT KENGOO д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого належний ОСОБА_4 автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Транспортний засіб TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 , 2010 року випуску, належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.11.2018 серія НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.06.2023 (справа № 711/3575/23), яка набрала законної сили 26.06.2023, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (скоєному ДТП) визнано ОСОБА_3 , на яку накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідальність водія ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6871236, у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Страхувальник ОСОБА_8 , забезпечений транспортний засіб RENAULT KENGOO д.н.з. НОМЕР_1 ; строк дії з 06.05.2023 до 05.05.2024; страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн.
На підставі наданих документів, зокрема і заяви ОСОБА_1 про страхове відшкодування, страховик ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визнав подію від 30.05.2023 страховим випадком та сплатив на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29 653,81 грн на реквізити отримувача - СТО, Черкаська філія ТОВ «ТАЛІСМАН-СЕРВІС», що підтверджується платіжною інструкцією № 19150 від 26.07.2023.
Виплату страховик здійснював з розрахунку 32 853,81 грн (загальна сума відшкодування) мінус 3 200,00 грн (франшиза).
Відповідно до звіту № 24918 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який складений 05.07.2023 на дату оцінки 30.05.2023 на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», визначено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, належного ОСОБА_1 становить 32 853,81 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування). До цього звіту додано акт огляду транспортного засобу від 02.06.2023, який проводився і складався аварійним комісаром ОСОБА_9 , а також підписаний потерпілим ОСОБА_1 .
Відповідно до даних платіжної інструкції від 17.07.2023, ОСОБА_6 сплатила на рахунок ОСОБА_4 (водій) на користь ОСОБА_1 (власника пошкодженого транспортного засобу) розмір франшизи 3 200,00 грн, що визнається і позивачем.
З метою проведення ремонту автомобіля, позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаської філії ТОВ «ТАЛІСМАН-СЕРВІС». Загальна вартість ремонту склала 86 015,38 грн. Повну суму вартості ремонту позивач зобов'язався сплатити на користь СТО до 31.12.2023. Дана обставина підтверджується актом виконаних робіт № ЧТ000003014 від 31.08.2023, згідно якого загальна вартість ремонту становить 86 015,38 грн (в т.ч. ПДВ 14 335 грн 90 коп.) та договором № 0706/23 від 07.06.2023. Крім того, у акті виконаних робіт зазначено, що ТОВ «ТАЛІСМАН-СЕРВІС» є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Також у акті виконаних робіт зазначено, що послуги виконані в повному обсязі і з об'ємом наданих послуг ОСОБА_1 згоден, претензій до якості наданих послуг, комплектності автомобіля та його стану не має.
Відповідно до п.1.1 договору від 07.06.2023, виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги (виконувати роботи) з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу замовника TOYOTA AYGO д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2010, та/або його складових частин, з використанням матеріалів та/або запасних частин спеціально замовлених виконавцем. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги (роботи), а також вартість використаних матеріалів та запасних частин виконавця в розмірах, порядку та строках, що визначені умовами цього договору. Перелік послуг та/або робіт з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу замовника, а також перелік використаних матеріалів та/або запасних частин зазначається сторонами в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг), яке є невід'ємною частиною договору (п.1.2). Сума, що належить до оплати за цим договором замовником за послуги та/або роботи, складається із вартості послуг та/або робіт та вартості матеріалів та/або запасних частин виконавця, що були використані під час надання послуг. Загальна вартість послуг виконавця встановлюється в замовлені на ремонт, форма якого встановлюється виконавцем, а загальна вартість фактично наданих послуг та вартість матеріалів та/або запасних частин зазначається у відповідному акті приймання наданих послуг, що оформлюється сторонами (п.п. 2.1, 2.2 договору).
Відповідно до звіту авто-товарознавче дослідження №А07-15 від 26.07.2023, складеного на замовлення ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_5 , - Сврз (вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ) = 38 553,96 грн.
За даними квитанції до прибуткового касового ордеру №53 від 21.07.2023, ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_10 3 500,00 грн за проведення авто-товарознавчого дослідження.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Частиною 1 ст. 368 ЦПК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення моральної шкоди, а тому рішення суду першої в іншій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваних частинах в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» детально регламентовано дії як водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.
Згідно з п. п. 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У матеріалах справи наявні два звіти щодо визначення вартості заподіяних збитків, розмір яких відрізняється, зокрема звіт № А07-15 від 26.07.2023 наданий позивачем було складено на підставі оглянутого пошкодженого транспортного засобу, а звіт наданий страховиком на підставі якого здійснювалась страхова виплата № 24918 від 05.07.2023, складено на підставі порівняльних підходів без огляду даного транспортного засобу.
Відповідно до звіту № А07-15 від 26.07.2023 вартість відновлювального ремонту складає 75 262,97 грн в тому числі ПДВ 20 % за винятком вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ складає 38 553,96 грн в тому числі ПДВ 20 % за винятком вартості ремонтно-відновлювальних робіт (вартість ремонтно-відновлювіальних робіт - 11 600,00 грн - ПДВ не нараховується, вартість матеріалів та складників - 27 493,96 грн в тому числі ПДВ 20%).
Ззідно Акту виконаний робіт від 31.08.2023 вартість матеріалів 7 840,00 грн, вартість робіт 28 036,00 грн, вартість запчастин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 15 041,82 грн та вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 50 917,82 грн.
У висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У апеляційній скарзі представник Страхової компанії, не погоджуючись з вимогами позивача до страховика, посилався на необхідності врахування положень статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині розрахунку суми відшкодування витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Проте, такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки у мотивувальній частині звіту про оцінку № А07-15 від 26.07.2023 про оцінку автомобіля TOYOTA AYGO реєстраційний номер НОМЕР_4 , який виготовлено ФОП ОСОБА_5 , міститься вказівка на експлуатаційний (фактичний) знос, який перевищує 12 років та наведено розрахунок збитків, завданих власнику автомобіля.
Отже, у звіті наданому позивачем оцінювачем застосовано коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля TOYOTA AYGO реєстраційний номер НОМЕР_4 та який до даного автомобіля складає 0,70.
Таким чином, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов'язаний доплатити потерпілій особі розмір завданої шкоди.
Оскільки розмір заподіяної майнової шкоди потерпілій особі складає 86 015,38 грн (35 876,00 грн - 7 840,00 грн = 28 036,00 грн (вартість робіт) + 7 840,00 грн (вартість матеріалів) + 50 139,40 грн * (1-0,7) = 15 041,82 грн (вартість запчастин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) та вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 7 840,00 грн + 28 036,00 грн +15 041,82 грн = 50 917,82 грн та з урахуванням того, що страховиком сплачено на користь позивача у рахунок відшкодування шкоди 32 832,81 грн, тому недоплачений розмір відшкодування становить 18 064,01 грн, який правомірно стягнутий судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги, що ПАТ «СК «Євроінс Україна» у повному обсязі виконала свої обов'язки перед позивачем є безпідставними, оскільки позивач довів зібраними у справі доказами, що розмір завданої йому внаслідок ДТП шкоди перевищує, з урахуванням ліміту, розмір виплаченого страхового відшкодування.
Ініш доводи апеляційної скарги ПАТ «СК «Євроінс Україна» суттєвими не являються і не дають підстави для скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції в оскаржуваній скаржником частині.
Щодо доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Кивов'яза Я.В. про те, що суд розглянув справу без відповідача та її представника без поважної на те причини, чим порушив норми процесуального права та сторона відповідача була позбавлена можливості надати свої пояснення та докази, та що суд не надав уваги відзиву на позовну заяву та ряду зазначених у ньому фактів та тверджень строни відповідача у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Із позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 05 жовтня 2023 року через засоби поштового зв'язку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та визначено строк відповідачу для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня вручення ухвали. Також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Судову повістку ОСОБА_3 отримала особисто 04.12.2023, про що свідчить її підпис у розписці про отримання повістки про виклик до суду ( а.с 40).
05.12.2023 ОСОБА_3 подала до суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з пошуком адвоката.
12 грудня 2023 року розгляд справи було відкладено на 23 січня 2024 року, що підтверджується протоколом судового засідання ( а.с. 44).
18 січня 2024 року на адресу суду першої інстанції від представника ОСОБА_3 - адвоката Кривов'яза Я.І. надійшла заява про перенесення справи розглядом на іншу дату у зв'язку з хворобою адоката, на підтвердження зазанченого надано додвідку від сімейного лікаря з якої вбачається, що до сімейного лікаря ОСОБА_11 звернувся 17.01.2024 ( а.с. 110-111).
На підтвердження надання ОСОБА_3 правової допомоги адвокатом Кривов'язом Я.І. було долучено договір № б/н від 19.12.2023 про надання правової допомоги.
24 січня 2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку з невкою сторін у судове засідання і розгляд справи відкладено на 13 лютого 2024 року на 12:00 год, що підтверджується протоколом судового засідання ( а.с. 118).
Судову повістку на 13 лютого 2024 року на 12:00 год ОСОБА_3 було направлено через додаток Viber 25.01.2024, що підтверджуєть довідкою про доставку повідомлення (а.с. 120 зворотня сторона) та через засоби поштового зв'язку, яку остання отримала 03.02.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 122).
06 лютого 2024 року через засоби поштового зв'язку представник ОСОБА_3 - адвокат Кривов'яз Я.І. направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову до ОСОБА_6 - відмовити.
Доказів про направлення відзиву іншим учасникам справи матеріали справи не містять, як і не містить клопотання про поновлення строку на звернення до суду із відзивом на позовну заяву.
У судовому засіданні 07.03.2024 суд з занесенням до протоколу повернув відзив на позовну заяву без розгляду.
07 березня 2024 року оголошено перерву до 26.03.2024 до 12:00 у зв'язку з початком іншої справи.
Судові повістки про розгляд справи на 26.03.2024 на 12:00 було направлено всім учасникам справи як на електронні пошти, так і через додаток Viber, зокрема і ОСОБА_3
25.03.2024 до суду представником ОСОБА_3 - адвокатом Кривов'язом Я.І. подана заява про перенесення судового засідання у зв'язку з хворобою адвоката.
26.03.2024 в судове засідання ОСОБА_3 та її представник адвокат Кривов'яз Я.І. не зв'явились.
Із наведеного слідує, що відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Кривов'яз Я.І. були належним чином повідомлені про час, місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явились.
Щодо відзиву на позовну заяву, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду по наступних підставах.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч.1, 7, 8 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частинами 1, 2 ст. 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Матеріали справи не містять клопотання про поновленн строку на подання відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням причин пропуску, згідно вимог ч. 4 ст. 127 ЦПК України, що унеможливило вирішення судом питання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву та його прийняття.Також, як зазначалось вище, поданий відзив не містить доказів направлення відзиву іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, у судовому засіданні 29.02.2024 адвокат Кривов'яз Я.І. просив суд оголосити перевру для надання доказів на підтвердження направлення відзиву іншим учасникам справи.
Перерву оголошено до 07.03.2024 о 10:00 год (протокол судового засідання а.с. 163 зворотня сторона).
05.03.2024 адвокатом Кривов'яз Я.І. подано до суду письмове пояснення, в якому просив суд ненадання ним доказів надсилання відзиву ПАТ «СК «Євроінс Україна», вважати випадковістю, а не нехтуванням нормами цивільно-процесуального законодавства (а.с. 169 - 170).
07.03.2024 в судовому засіданні з занесення до протоколу, відзив на позовну заяву повернуто без розгляду.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем пропущено строк для подачі відзиву на позовну заяву, не заявлено клопотання про поновлення цього строку та не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, та не надано доказів направлення відзиву іншим учасникам справи, суд дійшов вірного висновку про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушення судом норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Крім того, колегія суддів зауважує, що представник відповідача адвокат Кривов'яз Я.І. є професійним адвокатом, який з моменту укладення договору про надання правової допомоги з 19.12.2023, не вчиняв дій щодо надання пояснень чи заперечень на позов.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Кривов'яза Я.І. не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скаргах доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» та представника ОСОБА_2 - адвоката Кривов'яза Ярослава Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальної і моральної шкоди -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 17 липня 2024 року
Головуючий Л.І. Василенко
Судді: О.В. Карпенко
О.М. Новіков