Справа № 953/5463/22 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/260/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
18 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2023 року, якою обвинувальний акт щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України,
повернуто прокурору, оскільки він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
До Київського районного суду м.Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021221190001239, щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2023 року у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор в апеляційній скарзі з доповненнями просить ухвалу місцевого суду скасувати як незаконну та необґрунтовану, призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції. Зазначає, що обвинувальний акт цілком відповідає загальним та основним вимогам ст.291 КПК України, так як містить чітку його структуру, з достатньою повнотою відображено фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, тобто виконані всі вимоги передбаченні законом.
Вказує, що єдиною законною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.
Водночас зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що стороною обвинувачення неодноразово вживались заходи щодо забезпечення явки підозрюваної та її захисника для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, про що свідчать вручені та направленні повістки про необхідність явки, однак вказані виклики були проігноровані.
На думку прокурора, стороною обвинувачення було здійснено вичерпні заходи, щодо надання стороні захисту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проте сторона захисту фактично усунулася від такої процесуальної дії, у зв'язку з чим підстав для повернення обвинувального акту немає.
До початку судового розгляду обвинувачена подала заяву з проханням апеляційний розгляд провести без її участі.
Учасники судового розгляду не заперечували, щодо апеляційного розгляду за відсутністю обвинуваченої.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.
Також зазначив, що на даний час обвинувачена та її захисник ознайомились з матеріали кримінального провадження та отримали обвинувальний акт, про що є розписки.
Захисник заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін. При цьому, підтвердив, що з матеріалами кримінального провадження він та обвинувачена ознайомленні та копію обвинувального акту ними отримано.
Заслухавши доповідь судді, зваживши на доводи прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, думку захисника, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Крім того, ч.2 ст.404 КПК України надає право апеляційному суду вийти за межі апеляційних вимог тільки в разі, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ухвали суду, повертаючи обвинувальний акт на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд своє рішення мотивував тим, що прокурором порушено право ОСОБА_8 на захист, оскільки їй не вручена ні копія обвинувального акту, де вказано в чому саме її звинувачують, ні реєстр матеріалів досудового розслідування, де зазначено, які саме докази зібрані та які рішення прийняті під час досудового розслідування. Суд зазначив, що зазначені недоліки не можуть бути усунені під час судового розгляду, так як взагалі унеможливлюють розгляд кримінального провадження по суті.
Однак, з таким рішенням суду погодитися не можна.
За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
При цьому обвинувачення, згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого засідання, є обвинувальний акт. Додатки до нього, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю на цьому етапі. Єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, про що слушно зазначає прокурор в апеляційній скарзі.
Вичерпні вимоги до обвинувального акту викладені в ст.291 КПК України.
Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України з підстав його невручення кожному з учасників провадження колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним, виходячи з наступного.
Так суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору виходив із того, що розписок про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченою ОСОБА_8 до обвинувального акту не додано.
В той же час, згідно положень ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор під розписку надає їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, при цьому сама стаття має назву надання копії обвинувального акту.
Отже, аналіз точного змісту даної норми вказує на те, що вона не передбачає обов'язку прокурора саме вручити обвинуваченому та іншим учасникам справи копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Така дія прокурора, як надання обвинувального акту не передбачає обов'язковості такого наслідку як отримання ним наданих документів.
Більше того, прокурор не в праві і не в змозі примусово отримати від особи розписку в одержанні обвинувального акту.
Отже, на думку колегії суддів, належне виконання вимог ст.293 КПК України слід констатувати тоді, коли прокурор належним чином забезпечив право сторін кримінального провадження отримати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, стороною обвинувачення неодноразово вживалися заходи щодо забезпечення явки підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що підтверджується наступними доказами, а саме:
- 16 грудня 2021 року слідчим СУ ГУНП в Харківській області, засобами поштового зв'язку зі зворотними повідомленнями на адресу за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_8 та на адресу її захисника направлені повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваним та їх захисникам;
- про таке свідчать вручені та направлені повістки про необхідність явки на 22.12.2021, 10.01.2022, 11.01.2022, 12.01.2022 ОСОБА_8 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак підозрювана на вказані виклики не з'являлась, при цьому матеріали не містять даних щодо поважності причин її неявки;
Окрім цього, 03 лютого 2022 року підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 прибули до слідчого в приміщення СУ ГУНП в Харківській області, де їм було запропоновано письмово підтвердити факт надання доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Однак, підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 зловживаючи своїми процесуальними правами під відеозапис та в присутності понятих на запитання слідчого не відповідали та фактично відмовилися від обов'язку, встановленого ч.9 ст.290 КПК України, підтвердити факт надання доступу до матеріалів кримінального провадження. У зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 відмовилися від виконання вимог ч.9 ст.290 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором в порядку ч.10. ст.290 КПК України до Київського районного суду м. Харкова направлено клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року клопотання слідчого задоволено та встановлено строк підозрюваній ОСОБА_8 та її захиснику ОСОБА_9 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 25 лютого 2022 року включно.
Окрім цього, з метою реалізації права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрювана ОСОБА_10 та її захисник ОСОБА_9 викликалася стороною обвинувачення для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та подальшого вручення обвинувального акту повістками на 04.02.2022, 07.02.2022, 14.02.2022 16.02.2022, 17.02.2022, 18.02.2022, 21.02.2022, 23.02.2022, 24.02.2022, 25.02.2022, проте вказані особи жодного разу за викликом не з'явилися. При цьому матеріали не містять даних щодо поважності причин неявки останніх.
Отже враховуючи, що підозрювана та захисник (сторона захисту) тривалий час ігнорувала виклики сторони обвинувачення, така поведінка, незважаючи на їх обізнаність з проведенням досудового розслідування, свідчить про факт навмисного ухилення підозрюваної та захисника (сторони захисту) з намаганням уникнути відповідальності за можливе кримінальне правопорушення. Причому цей факт не залежав від волі сторони обвинувачення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає, що право підозрюваної ОСОБА_8 на отримання копії обвинувального акту порушено не було, та у праві отримати обвинувальний акт вона та її захисник обмежені жодним чином не були.
Поряд з цим, якщо особа, зловживаючи своїми правами відмовляється отримати обвинувальний акт та ознайомитися з ним, прокурор не в праві і не в змозі примусово ознайомити особу з обвинувальним актом, чинний кримінальний процесуальний закон таких вимог не містить.
За таких обставин слід визнати, що суд прийшов до передчасного висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, а доводи апеляційної скарги прокурора про це є цілком обґрунтованими. А тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пояснень наданих прокурором під час апеляційного розгляду, які також підтвердив захисник, обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 ознайомились з матеріали кримінального провадження і отримали копію обвинувального акту, про що є відповідні розписки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2023 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, повернуто прокурору - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у тому ж суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4