16.07.2024
Справа № 642/2080/21
Провадження № 1-кп/642/409/24
16 липня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220830000014 від 01 квітня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торецьк Донецької області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, що неодружений, раніше не судимий. військовослужбовець призначений на посаду навідника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти З механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, з метою подальшого особистого вживання, 01.04.2024 військовослужбовець ЗагОСОБА_5 , перебуваючи на лікуванні в умовах Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 5, залишив приміщення лікарні у власних справах, звідки на громадському транспорті направився за адресою: АДРЕСА_2 .
Цього ж дня. ОСОБА_4 перебуваючи на площі, розташованій за вищевказаною адресою, поблизу входу достанції «Південний вокзал» КП Харківський метрополітен», більш точного місця в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, знайшов один полімерний пакунок з психотропною речовиною, обіг якої обмежений - амфетаміном та один полімерний пакунок з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено-РVР .
Маючи при собі пристрій для паління, ОСОБА_4 заправив в нього психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, після чого покурив та протер даний пристрій.
Далі ОСОБА_4 , впевнитись, що вказана речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежений - амфетаміном, діючи умисно реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах поклав вказану речовину у бокову кишеню, вдягненої на ньому військової кофти, тим самим останній незаконно придбав дану речовину та почав незаконно зберігати.
Через деякий час ОСОБА_4 заправив в даний пристрій особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, яку у подальшому також вжив шляхом куріння.
Впевнившись, що даною речовиною є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, поклав вищевказане у бокову кишеню, вдягненої на ньому військової кофти, тим самим останній незаконно придбав дану речовину та почав незаконно зберігати.
Після чого, продовжуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін. та особливо небезпечної речовини, обіг якої заборонено - РVР, 01.04.2024 приблизно о 17 год. 25 хв. ОСОБА_4 зайшов у вестибюль станції «Південний вокзал» КП «Харківський метрополітен», розташований за адресою: м. Харків, м-н. Привокзальний. 2-М. де останнього було зупинено працівником поліції з метою проведення превентивних заходів відповідно до ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» по виявленню осіб, які мають при собі зброю чи вибухові пристрої, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори.
Цього ж дня у період часу з 17 год. 55 хв. по 18 год. 32 хв. проведено огляд місця події в приміщенні кімнати поліції, розташованої у вестибюлі станції «Південний вокзал» КП «Харківський метрополітен», в ході якого ОСОБА_4 дістав з лівої та правої бічних кишень кофти, одягненої на ньому пристрій для падіння з нашаруванням речовини та полімерний пакунок із порошкоподібною речовиною білого кольору:
-надана на дослідження речовина, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в складі наданої речовини складає: 2,8126 грам. Вказаний згорток з речовиною в ході огляду місця події вилучено до сейф-пакунку слідчим слідчого відділення відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, а також полімерний пакунок із кристалічною речовиною білого кольору:
-надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР. Маса РУР в перерахунку намасу речовини, становить 1,4407 г.
-нашарування речовини, містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 0,0016 г.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю.
Суду пояснив про обставини скоєння злочину які відображені в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся, просив його суворо не карати, відповідні висновки він зробив бо вирішив докорінно змінити своє життя.
Згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України - тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно вимог 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) з якого вбачається, що, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Суд виходить з того, що положеннями ст. 50 і 65 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі N 682/956/17 вказала, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Як особа ОСОБА_4 характеризується посередньо, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов до висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, що передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових кримінальним правопорушенням, а також відповідатиме справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
Суд знаходить запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 615 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 в період дії іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на орган пробації за місцем його проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 №СЕ-19/121 -24/9479- НЗПРАП від 08.04.2024 в сумі 2271 грн. 84 коп. (дві тисячі двісті сімдесят одна грн. 84 коп.).
Речові докази - комоподібна речовина білого кольору, речовина кристалічного виду білого кольору, нашарування речовини, яка знаходиться на стінках пристрою для паління, які вилучені в ході огляду місця події у приміщенні кімнати поліції на станції «Південний вокзал» КП «Харківський метрополітен», масою 11, 9777 г., містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну у перерахунку на масу речовини становить : 2,8126 г., що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР. Маса РVР у перерахунку на масу речовини становить 1,4407 г. Об'єкти поміщено до сейф-пакета RIC № 2154082, який зберігається в камері речових доказів ЛМТЗ в Харківській області, після набуття вироком чинності - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1