Справа № 953/7012/23
н/п 2-п/953/73/24
"15" липня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення у справі № 953/7012/23 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - адвоката Лисенка А.О.,
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 у справі № 953/7012/23, н/п 2/953/658/24 позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя задоволено частково. Визнано за Акціонерним товариством «Сенс Банк» право іпотеки на нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 64,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1038216663101) на умовах передбачених договором іпотеки від 02 березня 2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 6076 грн грн. 38 коп.
26.06.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення у справі № 953/7012/23 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя, у якій заявник просить: скасувати заочне рішення від 08.02.2024 у справі № 953/7012/23 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви адвокат Лисенко А.О. зазначив, що рішення по даній справі винесене передчасно, без врахування всіх обставин справи, оскільки: відповідач не був належним чином повідомлений про справу та не зміг надати свої заперечення щодо позовних вимог; у справі наявний неналежний склад Відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові; позивач подав відповідну заяву із пропуском позовної давності, а Відповідач був позбавлений можливості заявити про застосування строків позовної давності; позивачем було не сплачено суму судового збору у повному обсязі, а розрахована судом сума збору є помилковою.
Представник відповідача вказує, що матеріали справи не містять відмітки про вручення Відповідачу судового рішення, судових повісток про призначене судове засідання, що в свою чергу позбавляє права Відповідача на справедливий судовий розгляд, як того вимагають приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, Відповідач змушена була евакуюватися до іншої області і з 01.07.2022 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_2 , а отже жодним чином не могла знати про факт розгляду справи та отримати процесуальні документи.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, зокрема додатків до позовної заяви, вбачається, що кредитний договір, за яким спірна нерухомість була предметом забезпечення, було укладено між АТ “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є Позивач, та ОСОБА_4 . За таких обставин, суд з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, мав би залучити у якості співвідповідача ОСОБА_4 , як позичальника за кредитним договором, проте не зробив цього, що призвело по суті до ухвалення помилкового та передчасного рішення
Крім того, як було зазначено Позивачем та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2016 іпотека щодо спірного нерухомого майна припинена, відомості внесено до реєстру 21.09.2016 14:13:37, приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл., індексний номер рішення: 31496744. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Позивач фактично був усвідомлений та/або повинен був усвідомлювати, що відсутнє обтяження щодо предмета іпотеки. Банк з моменту виявлення фактів невиконання або неналежного виконання ОСОБА_5 основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, або, внаслідок неможливості виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, мав за розумної обачності протягом такого тривалого часу здійснити перевірку належного виконання іпотекодержателем умов іпотечного договору та, зокрема, своєчасно дізнатися про факт зміни власника спірного майна (предмета іпотеки) та переходу прав і обов'язків іпотекодавця до іншої особи (відповідача у цій справі), проте не зробив цього.
Також зазначив, що в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, його вартість визначається на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент звернення стягнення, тобто, наприклад, у 2024 році, в той час, як за основу суд взяв вартість майна, яка була встановлена договором іпотеки у 2007 році.
Так, відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкту нерухомості, отриманої з Єдиного кабінету користувача єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України відповідно до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (п.5 розділу ІІІ), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658, ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_3 на 24.06.2024 року складає щонайменше 1 348 212.74 грн., що є значно більшим, ніж встановлена у договорі іпотеки на 2007 рік.
Таким чином, Позивач, повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову за вимогу майнового характеру про визнання права іпотекодержателя, але не менше ніж 20223,19 грн. При цьому, Позивачем було сплачено судовий збір лише в розмірі 6076 грн грн. 38 коп.
З огляду на вищевикладене, просив скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2024 року.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. просив скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2024 року з підстав, викладених у заяві про скасування заочного рішення від 26.06.2024.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви, зазначила, що заочне рішення ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК, відповідач належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , представника відповідача адвоката Лисенка А.О., дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Суд встановив, що 09 серпня 2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 , в якій просить визнати за ним право іпотеки на нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 64,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1038216663101) на умовах передбачених договором іпотеки від 02 березня 2007 року, внести запис до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна та внести відповідний запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про обтяження вказаного приміщення, вирішити питання судових витрат.
Оскільки предметом позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» є визнання за ним права іпотеки на нерухоме майно, при визначенні підсудності у даній справі слід керуватися правилами, визначеними ч. 1 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З отриманої судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України відповіді № 194267 від 22.08.2023 з Єдиного демографічного реєстру, Север Сінем значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція була відправлена відповідачу за адресою її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
Крім того, зі змісту заяв представника відповідача ОСОБА_6 , що містяться в матеріалах справи вбачається, що останній зазначав адресу відповідача: АДРЕСА_1 , повідомлень до суду про зміну місця проживання не надходило.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме доплати суми судового збору.
Відповідно до поштових конвертів, які були повернуті до суду не врученими, зокрема - 12 вересня 2023 року, 21 грудня 2023 року, 19 січня 2024 року причинами повернення зазначено - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 у справі № 953/7012/23, н/п 2/953/658/24 позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя задоволено частково. Визнано за Акціонерним товариством «Сенс Банк» право іпотеки на нерухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 64,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1038216663101) на умовах передбачених договором іпотеки від 02 березня 2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 6076 грн грн. 38 коп.
Як вбачається з матеріалів справи копію заочного рішення направлено відповідачу за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до поштового конверту, який повернувся на адресу суду 28 лютого 2024 року не врученим відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , з причини - «за закінчення терміну зберігання».
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2024 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи в приміщенні суду.
Суд, вислухавши доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, повністю протилежного ухваленому рішенню, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Представник відповідача, обґрунтовуючи вимоги про перегляд заочного рішення зазначає, що ОСОБА_2 була неналежним чином повідомлена про дату та час судового засідання, оскільки у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, Відповідач змушена була евакуюватися до іншої області і з 01.07.2022 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_2 .
В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_6 зазначає адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Положеннями ч.7 ст. 187 ЦПК України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями п.3, 4 ч.8 ст. 187 ЦПК визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріалами справи підтверджено, що судова кореспонденція чотири рази надсилалась відповідачу за її зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, ця ж адреса зазначена і представником відповідача в його заявах.
Отже, доводи представника відповідача про те, що Север Сінем не була повідомлена про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення у даній справі ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Разом із тим, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1розділу V ЦПК України ці обставини можуть предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою; 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності подані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано підтвердження поважності неявки в судове засідання та не надано підтвердження того, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та за відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відповідача та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року у справі № 953/7012/23.
Інші доводи та заперечення сторони відповідача означених висновків суду не спростовують.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 287 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення у справі № 953/7012/23 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.07.2024.
Суддя Т.В. Юрлагіна