Справа № 369/6698/24
Провадження № 1-кс/369/1467/24
25.04.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000808, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, -
У квітня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000808, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_5 за ініціативою ОСОБА_6 , спільно із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під самостійно надуманим приводом у вигляді боротьби із незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, виник злочинний умисел з корисливих мотивів на незаконне позбавлення волі осіб, а саме які, на їх думку, мають до цього відношення.
Так, 19 квітня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, більш точний час під час проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приїхали на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Vito», держаний номерний знак НОМЕР_1 , на територію велотреку, що проходить поряд з лісовим насадженням в с. Віта Поштова, Фастівського району, Київської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі особи, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканність, непіддання катуванню та порушуючи тим самим вимоги ст.ст. 19,23, 29,32,33 Конституції України, всупереч нормам Декларації ООН «Про захист усіх осіб від насильницького зникнення» від 18 грудня 1992 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року), ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи на території велотреку, що проходить поряд з лісовим насадженням в АДРЕСА_1 , почали чекати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на їх думку здійснюють збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Помітивши ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 з ОСОБА_8 наказали їм зупинитись, проте ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , побачивши незнайомих осіб, почали бігти в сторону АДРЕСА_1 . По дорозі ОСОБА_9 побіг окремо та вибіг на АДРЕСА_1 , де помітив, що начебто, за ним переслідування незнайомими особами не здійснюється, тому сповільнив свій рух. Проте, в цей момент його напрямок руху перегородив транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito», держаний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 . Останній відчинив бокове вітрове скло автомобіля та погрожуючи предметом ззовні схожим на пістолет, наказав ОСОБА_9 сісти до салону автомобіля, в цей час з пасажирської сторони транспортного засобу до ОСОБА_9 . підбіг ОСОБА_6 та продублював наказ ОСОБА_7 . ОСОБА_9 побоюючись за своє життя та здоров'я, маючи низький фізичний рівень розвитку, усвідомлюючи реальну небезпеку підкорився наказу вказаних вище осіб та підійшов до автомобіля. В цей час ОСОБА_6 продовжуючи спільний злочинний умисел, за допомогою поштовху рукою в спину потерпілого, заштовхав його до салону автомобіля, після чого залишили місце вчинення злочину, тим самим своїми узгодженими діями незаконно позбавили права останнього на його свободу вільного переміщення. Продовжуючи свій спільний план щодо викрадення особи з корисливих мотивів, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , повернулись на транспортному засобі «Mercedes-Benz Vito», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебував незаконно позбавлений волі ОСОБА_9 , до території велотреку, що проходить поряд з лісовим насадженням в с. Віта Поштова, Фастівського району, Київської області, щоб скорегуватись зі спільниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які здійснювали пошук в зазначеному місці ОСОБА_10 , який втік від них у невідомому напрямку.
Прибувши на вищевказане місце, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зустрілись зі спільниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , після чого на транспортному засобі «Mercedes-Benz Vito», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебував незаконно позбавлений волі ОСОБА_9 вирушили до озера, розташованого по АДРЕСА_2 . Утримуючи ОСОБА_9 під час руху у вказаному автомобілі ОСОБА_5 неодноразово наносив удари кулаком руки по тулубу, хватав та тягав його за одяг, вимагаючи сказати адресу квартири, в якій на їх думку, зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовина або їх аналоги.
Прибувши на вказане місце, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , застосовуючи фізичну силу та моральний тиск, вимагали у потерпілого ОСОБА_9 назвати адресу квартири, в якій на їх думку, зберігаються наркотичні засоби, психотропні речовина або їх аналоги. Після систематичних знущань зі сторони останніх, ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров'я, назвав їм адресу квартири, де проживає ОСОБА_10 , а саме: АДРЕСА_3 .
Прибувши за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , застосовуючи фізичну силу завели ОСОБА_9 до квартири, де ними були виявлені речовини, що за особистими переконаннями останніх, є наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами. Після цього, ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі з корисливих мотивів, насильно, з застосуванням фізичної сили та морального тиску, посадили ОСОБА_9 до салону транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Vito», держаний номерний знак НОМЕР_1 та поїхали до квартири, яка була попередньо підготовлена для незаконного позбавлення волі особи, а саме: АДРЕСА_4 .
Прибувши за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 , спільно зі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого спільного наміру, спрямованого на незаконне позбавлення волі особи з корисливих мотивів, останні подавляючи волю потерпілого за допомогою клейкої стрічки по типу «Скотч» зв'язали ОСОБА_9 руки та незаконно утримували його до 13 год., 56 хв., 20.04.2024.
Враховуючи вищевикладені обставини, є підстави вважати, що за фактичним місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_5 , можуть зберігатись наркотичні, психотропні речовини, прекурсори та їх аналоги.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та врятування майна, яке може містити на собі сліди вчиненого злочину, та виявлення інших відомостей які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду, а саме з метою виявлення та вилучення одягу, взуття у котрі був одягнений підозрюваний під час вчинення кримінального правопорушення, мобільні термінали, які могли бути використані для вчинення злочину, на котрих може міститися інформація підтверджуюча факт вчинення злочину, та інші речі та предмети, котрі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 20 квітня 2024 року, в період часу з 13:16 год. по 13:57 год., проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 , в якій мешкає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час проведення обшуку виявлено та вилучено:
-ліпку стрічки по типу «Скотч», яку упаковано в спеціальний сейф пакет ВУМ 1011442.
Постановою старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , ліпку стрічки по типу «Скотч», яку упаковано в спеціальний сейф пакет ВУМ 1011442, вилучену 20 квітня 2024 року, в період часу з 13:16 год. по 13:57 год., проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 , визнано речовим доказом.
У даному випадку на вилучену 20 квітня 2024 року, в період часу з 13:16 год. по 13:57 год., проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 , ліпку стрічки по типу «Скотч», яку упаковано в спеціальний сейф пакет ВУМ 1011442, необхідно накласти арешт, оскільки вона в сукупності підтверджує факт незаконного позбавлення волі потерпілого, є знаряддям вчинення злочину та містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і в подальшому може бути використана в якості доказу. Заборона відчуження, розпорядження та користування вказаним майном надає можливість для запобігання для зміни та втрати речового доказу.
Зазначили, що метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення злочину, знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Прокурор просив накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024111310000808 від 20 квітня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, на вилучену під час проведення обушку 20 квітня 2024 року, в період часу з 13:16 год. по 13:57 год., за адресою: АДРЕСА_4 , ліпку стрічки по типу «Скотч», упаковано в спеціальний сейф пакет ВУМ 1011442, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує можливість використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024111310000808 від 20 квітня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, на вилучену під час проведення обушку 20 квітня 2024 року, в період часу з 13:16 год. по 13:57 год., за адресою: АДРЕСА_4 , ліпку стрічки по типу «Скотч», упаковано в спеціальний сейф пакет ВУМ 1011442, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1