Справа № 369/249/24
Провадження № 2-о/369/169/24
12.07.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участі секретаря судових засідань Цукаревої К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу №369/249/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення факту родинних відносин, -
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про факту родинних відносин та просила суд:
- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30 червня 2023 року (актовий запис 604).
Факт родинних відносин, на думку заявниці підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.05.1960 року, де в графі мати зазначена ОСОБА_3 , згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00040337973 від 30 червня 2023 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_4 прізвище матері заявника було змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Дівоче прізвище заявника було змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 06.12.1981 року.
Рішенням №965130115430 від 11.07.2023 року Головним управлінням ПФУ в Херсонській області заявниці було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії після смерті матері, в якому зазначено, що свідоцтво про народження, яке засвідчує родинні стосунки з ОСОБА_2 не містить чіткого зображення повного запису у документі, а саме прізвище проглядається частково, а ім'я не відображається зовсім.
В зв'язку з цим заявниця була вимушена звернутися до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення технічного дослідження документів. Згідно з висновком експерта №27430/23-33 від 30.11.2023 року встановлено, що в графі мати свідоцтва заявниці про народження зазначена: « ОСОБА_7 ».
Спір щодо спадкового майна відсутній. Іншим чином встановити даний факт не має можливості через відсутність всіх документів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд заяви.
У судове засідання учасники справи не з'явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Заявник до суду направила заяву про розгляд справи у її відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного кодексу України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.
Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При розгляді справи встановлено, що свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.05.1960 року, де в графі мати зазначена ОСОБА_3 , згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00040337973 від 30 червня 2023 року вказано, що 07 жовтня 1972 року прізвище матері заявниці було змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Дівоче прізвище заявника було змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 06.12.1981 року (актовий запис № 3478 від 06 грудня 1981 року).
Рішенням №965130115430 від 11 липня 2023 року Головним управлінням ПФУ в Херсонській області ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії після смерті матері, в якому зазначено, що свідоцтво про народження, яке засвідчує родинні стосунки з ОСОБА_2 не містить чіткого зображення повного запису у документі, а саме прізвище проглядається частково, а ім'я не відображається зовсім.
Заявниця зверталася до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення технічного дослідження документів. Згідно з висновком експерта №27430/23-33 від 30.11.2023 року встановлено, що в графі мати свідоцтва заявниці про народження зазначена: « ОСОБА_7 ».
Ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Звернення в суд з заявою про встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину. Спору між спадкоємцями судом не встановлено.
З огляду на наведене, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до висновку про можливість задоволенння позову
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У листі ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Як вбачається з п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У ході дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами суд прийшов до висновків, що знайшов своє підтвердження родинних стосунків, а саме, те що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області.
Зазначений факт підтверджується наявними у справі доказами, дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявника у інший спосіб не може довести факт родинних стосунків і зазначені обставини перешкоджають подальшому оформленню спадщини, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 7ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.
Відтак, сплачений при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.
Керуючись статтями12,13,76-81,259,263-265,268,273,315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, те що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА