Справа № 361/8420/23
Провадження № 2/361/1553/24
17.04.2024
(ЗАОЧНЕ)
17 квітня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ?Паріс”, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
27 вересня 2023 року позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 червня 2020 року, який було вчинено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктором Станіславовичем, про стягнення боргу за Заявою-договором № 0046439 від 12 грудня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ ?РВС Банк?, правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги № 28/04/20202-1 від 28 квітня 2020 року є ТОВ ?Фінансова компанія ?Паріс?.
Свій позов обґрунтовував тим, що у вересні 2023 року позивач, ОСОБА_1 з мобільного додатку ДІЯ дізнався про те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною було відкрито виконавче провадження, щодо стягнення з нього на користь відповідача ТОВ фінансової компанії ?Паріс? заборгованості у розмірі 18622, 31 гривень.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження в єдиному реєстрі виконавчих проваджень, позивачу стало відомо, що 26 червня 2020 року, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктором Станіславовичем, було вчинено виконавчий напис (НОН 717960), де вказано, що між позивачем та АТ ?РВС Банк?, був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом прийняття (акцепту) ним Публічної пропозиції (оферти) банку, та підписання Заяви - Договору № 0046439 від 12 грудня 2019 року, про надання кредиту шляхом перерахунку грошових коштів на картковий рахунок, правонаступником АТ ?РВС Банк?, на підставі договору про відступлення прав вимоги №28/04/2020-1 від 28 квітня 2020 року, нібито є ТОВ ?Фінансова компанія ?Паріс?.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 14 січня 2020 року по 28 квітня 2020 року., сума заборгованості - 8 172,31 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 151,52 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 537,97 грн., заборгованість за комісією - 2022,82 грн., пеня - 460,00 грн.
З вказаною сумою нібито існуючої заборгованості перед відповідачем, позивач категорично не погоджується, так як оскаржуваний ним виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, не перевірив факту укладення кредитного договору. Крім того, відповідно до ст. 88 Закону України ?Про нотаріат?, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року, також відповідачем не надано розрахунку нібито існуючої заборгованості, не надано виписок по його рахунку (у випадку їх наявності) для підтвердження суми нібито існуючої заборгованості, також, вважає що період нарахування нібито існуючої заборгованості (в один день) є спірним та необгрунтованим, доказів укладення (підписання) ним кредитного договору та отримання кредитних коштів, користування кредитними коштами стягувачем до матеріалів виконавчого провадження не надано, факту укладення договорів про переуступку прав вимоги за нібито існуючим кредитним договором також немає, тобто, невідомо з чим мав право відповідач взагалі звертатися з відповідною заявою до нотаріуса, та в результаті стягувати з позивача кошти (на що позивач просить суд звернути особливу увагу, так як у матеріалах виконавчого провадження жодного кредитного договору та договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором немає).
Копія нібито укладених позивачем Заяви - Договору, та Додаток № 1 до Заяви - договору, які стягувачем надані до матеріалів виконавчого провадження надані у нечитабельному вигляді, та не є носіями жодної інформації, більш того, наявності у позивача боргу перед стягувачем.
З урахуванням наведених обставин, вважає що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
28 вересня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 12 грудня 2023 року.
Будучи належним чином повідомленим, позивач, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Інші сторони, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 червня 2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктором Станіславовичем було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути:
з громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Жердова, Броварський р-н, Київська обл., місце роботи: ОСОБА_2 , код: н/д, РНОПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , далі ?Боржник?.
Між АТ ?РВС Банк? та громадянином України - ОСОБА_1 був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом прийняття (акцепту) ним Публічної пропозиції (оферти) Банку, та підписання ним Заяви-Договору № 0046439 від 12 грудня 2019 року про надання кредиту шляхом перерахунку грошових коштів на Картковий рахунок.
Правонаступником АТ ?РВС Банк?, на підставі Договору про відступлення прав вимоги №28/04/2020-1 від 28 квітня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Паріс? (надалі іменується ?Стягувач?).
Боржником допущено прострочення платежів за кредитом.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 14 січня 2020 року по 28 квітня 2020 року.
Сума заборгованості складає 18172,31 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 15151,52 гривень; заборгованість по сплаті 18,00 відсотків річних в розмірі 537,97 гривень; заборгованість за комісією - 2022,82 гривень; пеню в розмірі - 460,00 гривень.
Пеня нарахована у відповідності до вимог пункту 7.3.11 Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України ?Про нотаріат? отримано плати із стягувача, ТОВ ?ФК ?Паріс?, в розмірі 450,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
На підставі вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктором Станіславовичем виконавчого напису від 26 червня 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63329888 від 19 жовтня 2020 року.
Відповідно ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спра. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказам; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч.1, 2, 3 ст. 83 ЦПК України сторонни та інші учасники справи подаються докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України ”Про нотаріат”).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, провадження № 14-84 цс19.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України ?Про нотаріат? порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 ?Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів? в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині ?а після слів ?заставлене майно? доповнити словами ?(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)?; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: ?1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу?, п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: ?Доповнити перелік після розділу ?Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами? новим розділом такого змісту: ?Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”.
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 ”Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5 гс21).
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) ?Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно?, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання?.
Як встановлено судом, укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, при цьому суд враховує, що належним чином повідомлений відповідач зворотного суду не довів, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
За таких обставин, приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 76-83, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ?Паріс”, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 червня 2020 року, який було вчинено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктором Станіславовичем, про стягнення боргу за Заявою-договором №0046439 від 12 грудня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ ?РВС Банк?, правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги №28/04/20202-1 від 28 квітня 2020 року є ТОВ ?Фінансова компанія ?Паріс?.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.