Справа № 358/763/24 Провадження № 3/358/474/24
16 липня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шапошника Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 130791 від 12 травня 2024 року: «12 травня 2024 року о 00 години 50 хв. водій ОСОБА_1 , в м. Богуслав Обухівського району Київської області по вул. Миколаївська керував транспортним засобом марки «Kanuni» б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає дійсності). Від проведення медичного огляду в установленому порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння, на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, показав, що 12.05.2024 о 00:50 годин підвозив товариша додому, який був у нього в гостях на вул. Польовій в м. Богуславі Обухівського району Київської області, віз додому до училища. Товариш сидів ззаді на мопеді, зупинили працівники поліції. Оскільки у даного товариша були проблеми із військкоматом, тому вони тікали на мопеді від поліції, потім товариш сплигнув між будинками із мопеда, а він сам продовжив рух, де потім зупинився та сидів на обочині біля під'їзду будинку. В цей час під'їхали працівники поліції. Ознаки сп'яніння поліцейські йому не озвучували, на місці запропонували продути Драгер, в лікарню проїхати не пропонували. Наслідки відмови від проведення освідування на вживання алкоголю йому на місці поліцейські не роз'яснили, тому він вважає, що відмовився від давання показань та пояснень, а не від продуття та проведення огляду на стан сп'яніння. Крім того, він погодився проїхати до медичного закладу на проведення медичного огляду на стан сп'яніння, про що повідомив поліцейських, однак останні на дану його вимогу не зреагували, а почали складати протокол. Також після складання протоколу від права керування він відсторонений не був, його просто відпустили. Тому він просить закрити справу відносно нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні захисник - адвокат Шапошник Є.В. просив провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що надав письмові заперечення. Додатково зазначив, що в даному випадку ОСОБА_1 не був відсторонений поліцейськими від керування транспортним засобом та правоохоронцями не було вжито заходів щодо проведення йому огляду на стан алкогольного сп'яніння, що передбачено нормами чинного законодавства. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 долучені файли відеофіксації правопорушення стосовно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, які в повній мірі підтверджують протиправність дій поліцейських та невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Так з 3 хвилини 34 секунди файлу відеозапису NOR_888888820240512010311_0090.МР4 видно, що між поліцейським та ОСОБА_1 відбувається діалог. Далі Діалог.
Поліцейський: «Так, ОСОБА_2 !»
ОСОБА_1 : «Да»
Поліцейський: «Будите проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння?».
ОСОБА_1 : «А нада ?»
Поліцейський: «Я ж питаю Вас»
ОСОБА_1 : «Ні»
Поліцейський: «Не будите, відмовляєтесь. До медичного закладу їдемо ?»
ОСОБА_1 : «Чого ?»
Поліцейський: «Відмовляєтесь»
ОСОБА_1 : «Оно Вам надо?»
Поліцейський: «Нам нє, Вам питаю. Не хочете ?»
ОСОБА_1 : «Ні»
Поліцейський: «Відмовляєтесь. Правильно ?»
На репліку поліцейського ОСОБА_1 нічого не відповів, а правоохоронець продовжив далі.
Поліцейський: «Тоді на Вас буде складено адміністративний протокол за статтею сто тридцять частиною один»
ОСОБА_1 : «Чого ?»
Поліцейський: «За те, що Ви керували моторолером»
ОСОБА_1 : «Тоді будем їхать»
В свою чергу поліцейський не звертаючи уваги на ОСОБА_1 продовжував.
Поліцейський: «В нетверезому стані».
Відеозапис, що мається в матеріалах справи містить інформацію про те, що поліцейські під'їхали до ОСОБА_1 коли вже той не керував транспортним засобом, тобто як такої безпосередньої зупинки не було, а також поліцейські не пропонували йому пройти огляд за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Крім того весь відеозапис, що мається в матеріалах справи, повністю підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а поліцейським в свою чергу в протоколі про адміністративне правопорушення були зазначені відомості, що не відповідають дійсності.
Також відеозапис містить інформацію про те, що поліцейські навіть і не збирались доставляти ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичного закладу, шо в свою чергу призвело до безпідставного складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано положень відповідних нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Зокрема, працівники поліції в порушення вимог чинного законодавства не направляли ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні належні, допустимі та достовірні докази, оскільки вони здобуті без додержання процесуальної процедури, суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно не узгоджуються між собою.
В судовому засіданні поліцейський СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київської області, капрал поліції Підлужній Максим Андрійович з приводу обставин складання у відношенні ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду пояснив наступне. Він перебував на добовому чергуванні з 11.05.2024 на 12.05.2024 року. Так, 12.05.2024 о 01 годині ночі по вул. Миколаївській в м. Богуславі Обухівського району Київської області був помічений рух скутера, водій якого та пасажир були без шолома. За допомогою звукового сигналу та світлового маячка на службовому автомобілі, зупинявся даний транспортний засіб, однак водій поїхав, вони його доганяли. Поїхав заїхавши за будинок, водій уже сидів біля скутера, який стояв. Водій не заперечував, що керував даним транспортним засобом. Коли підійшли до водія, у нього були ознаки: запах алкоголю та хитка хода. Відразу запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, водій чітко відповів - «ні». Потім ще неодноразово запитували, чи буде проходити огляд, чи не буде, на що водій чітко не відповідав, то поліцейські розцінили дану відповідь як відмову від проходження. Тобто, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі водій відмовився. В послідуючому відносно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, та ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені до справи відеозаписи нагрудної камери інспектора патрульної поліції, відео реєстратору, доводи ОСОБА_1 , його захисника, пояснення інспектора Підлужнього М.А., керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 вищевказаного Порядку).
Аналогічне положення щодо фіксування факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я закріплено в п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція 1).
Згідно п.п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція 2), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції 2, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно до п. 8 розділу ІІ вищевказаної Інструкції 2, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103).
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння оформлена відповідним направленням, та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, зафіксований відповідно до п. 8 Порядку, п. 6 розділу Х Інструкції 1. Відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
Натомість, посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано зазначених положень нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Як встановлено у судовому засіданні, 12 травня 2024 року о 00 години 50 хв., водій ОСОБА_1 в м. Богуслав Обухівського району Київської області по вул. Миколаївська керував транспортним засобом марки «Kanuni», б/н. В подальшому був зупинений працівниками поліції, які запідозрили його в тому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 не відповідає чітко на запитання інспектора, але після того, як останній повідомляє, що в такому разі буде складено адміністративний протокол за статтею 130 ч.1 КУпАП водій відповідає: мова оригіналу «тоді будемо їхати», та як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 маючи на увазі медичний заклад, але ці слова водія були розцінені працівниками поліції як відмову від огляду на стан сп'яніння та після цього працівниками поліції було складено протокол про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Крім того, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 3 статті 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол, за відсутності інших об'єктивних доказів підтвердження наявності правопорушення, не може бути визнаний достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На підставі наведеного суддя приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що у судовому засіданні не було встановлено порушення правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_1 , то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий: суддя К. С. Романенко