Справа № 357/10066/24
Провадження № 2/357/4051/24
19.07.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
10.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, який зареєстрований судом 17.07.2024, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання - 30.06.2027, але не пізніше ніж до досягнення сином 23 років.
19.07.2024 згідно із ч. 8 ст. 187 ЦПК України, отримано відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено докази того, що позивач та її повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом та він перебуває на її утриманні та не зазначено докази щодо матеріального стану сторін та повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, частиною третьою статті 199 СК України визначено коло суб'єктів, які мають право звернутися до суду з відповідним позовом: право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Разом з тим, відсутність інформації щодо місця проживання дитини з одним із батьків виключає відповідно до частини третьої статті 199 СК України право матері дитини на звернення до суду з відповідним позовом та наділяє таким правом повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Позивач в позовній заяві вказує, що син на даний час навчається та знаходиться на її повному утриманні, але зі змісту позовної заяви вбачається, що на даний час повнолітній син проживає в гуртожитку.
Тому, необхідно звернути увагу позивача на те, що відповідно до закону повнолітня дитина, яка продовжує навчання, має повний обсяг цивільної процесуальної дієздатності та може звернутись самостійно з позовом про стягнення аліментів на її утримання; у разі подання позову матір'ю дитини, повнолітню дитину має бути обов'язково зазначено у позовній заяві у якості третьої особи у справі.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.199 СК України ОСОБА_1 надано право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, лише в інтересах повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не наділяє її правом матеріально-правової вимоги до відповідача, у своїх інтересах, в тому числі аліментів на свою користь.
З правового аналізу ст. 3, 29, 45, 46 ЦПК України, ст. 30 ЦК України та ч. 3 ст. 199 СК України ОСОБА_1 , як мати повнолітнього сина, який продовжує навчання, має право звернутись, в інтересах останнього, з відповідним позовом про стягнення аліментів з відповідача, проте оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повну цивільну процесуальну дієздатність, саме він може бути позивачем у зазначеній справі та аліменти мають бути стягнуті на його користь, а не на користь матері, яка звернулась до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Бондаренко