Справа № 353/683/24
Провадження № 3/353/387/24
19 липня 2024 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справ, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , гр. України, за ст.ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -
29.06.2024 року о 16 год. 15 хв. на автодорозі Н-18 «Івано-Франківськ-Тернопіль» км 29+400 в с. Нижнів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись через міст, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та скоїла наїзд на огорожу моста, в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги п. 12.1 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Також 29.06.2024 року о 16 год. 15 хв. на автодорозі Н-18 «Івано-Франківськ-Тернопіль» км 29+400 в с. Нижнів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила наїзд на огорожу моста, після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, тобто своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.10 (а) ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2024 року матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
В судове засідання 19.07.2024 року ОСОБА_1 не з'явилась, однак направила до суду письмове клопотання про закриття провадження. Зокрема зазначила, що їй відомо про те, що в Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області на розгляді перебуває справа про притягнення її до адміністративної відповідальності по факту події, яка відбулась 29.06.2024 року. Зазначила, що наїзд на огорожу моста стався вимушено та був зумовлений тим, що їй довелось пропустити великогабаритний транспортний засіб, який «притиснув» її до огорожі. Так як на мосту не було значного поштовху чи інших ознак факту скоєння ДТП, щоб не утруднювати і без того складний рух, вона змушена була з'їхати на узбіччя і лише тоді побачила пошкодження транспортного засобу. Після цього вона одразу викликала працівників поліції та надала їм необхідні пояснення. Наміру та умислу залишати місце ДТП вона не мала, а тому вважає, що в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншимми обставинами. Обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення сері ААД № 585447, не знаходять свого підтвердження, а тому просила провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду не направляла.
Враховуючи те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозиції, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні та використанні ним інших прав, які встановлені законом.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР № 8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Крім цього, згідно ст. 122-4 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку між ними, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 585448 від 29.06.2024 року, складеному уповноваженою на те особою, інспектором СРПП ВП №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Дужиком Я.О., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаному уповноваженою особою, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у якому зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу; протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 585447 від 29.06.2024 року, складеному уповноваженою на те особою, поліцейським СРПП ВП №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Семківим В.В., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаному уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у якому зафіксовано факт залишення ОСОБА_1 місця ДТП, до якої вона причетна; схемі місця ДТП від 29.06.2024 року, на якій відображена дорожня обстановка, графічно зображені та зафіксовані об'єкти на місці дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, та інше), місце зіткнення, розміщення транспортного засобу, його характеризуючі дані, а також відомості про його пошкодження; реєстраційній картці Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 29.06.2024 року, з якої вбачається, що 29.06.2024 року на лінію «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що вона, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , не впоралась з керуванням на мості, допустила дорожньо-транспортну пригоду, пошкодивши колесо та лакофарбове покриття свого транспортного засобу; письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 29.06.2024 року, в яких вона ствердила, що 29.06.2024 року, рухаючись на транспортному засобі марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , на мості через р. Дністер, на автодорозі Н-18 «Івано-Франківськ-Тернопіль» з с. Нижнів, пропускаючи великогабаритний транспортний засіб, вона здійснила наїзд на огорожу моста, та, щоб переконатись в тому, що транспортний засіб зазнав пошкоджень, вона була змушена зїхати з місця ДТП на узбіччя, щоб не ствоювати перешкоди для інших транспортних засобів, та в результаті ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками; фото-таблицях від 29.06.2024 року та фотознімках, які містяться на долученому до матеріалів справи диску, на яких зафіксовано виявлені пошкодження на транспортному засобі марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , а також розташування транспортного засобу на узбіччі дороги, позаду якого знаходиться міст; диску з відеозаписом з бодікамери працівників поліції, з якого можна повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в т.ч. який містить відображення: наслідків ДТП; визнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом марки «Hyundai Venue», д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого вона не врахувала дорожньої обстановки, пропускала великогабаритний транспортний засіб на мості та здійснила зіткнення з огорожею моста, після чого з'їхала з місця ДТП на узбіччя дороги, щоб не ускладнювати рух іншим транспортним засобами; містить факт роз'яснення працівником поліції ОСОБА_1 прав та обов'язків передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та того, що відносно неї буде складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовним, з нього можна повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого.
В протоколах про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративних правопорушень, яка відповідає ознакам складу адміністративних правопорушень, зазначених у ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, за якими складено протоколи.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, оскільки вона 29.06.2024 року, керуючи транспортним засобом, порушила правила дорожнього руху, спричинила дорожньо-транспортну пригоду та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна.
Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 , які були викладені нею в клопотання про закриття провадження, та вважає, що заперечення ОСОБА_1 своєї вини спрямоване на ухилення її відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та розцінює їх, як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушеннях ОСОБА_1 суду не надала. Крім цього з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 мала можливість зупинитись на місці ДТП, при цьому не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. ОСОБА_1 ознайомилась зі змістом протоколів про адміністративні правопорушення та отримала їх копії, про що свідчать її особистий підпис, а також надала письмові пояснення на окремому аркуші, в яких вказала, що вчинила ДТП та залишила місце ДТП, до якої вона причетна.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складанні протоколів про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до вказаних протоколів, при їх складанні ОСОБА_1 роз'яснювалися її права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить її особистий підпис.
Виходячи з аналізу норм КУпАП, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо наявності законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновків експертів, речовими доказами, фотоматеріалами, т.і.), та не може виступати єдиним доказом скоєння проступку.
Загальні положення про недопустимість доказів, хоч і містять загальні фрази, проте мають важливе практичне значення. Зокрема, КУпАП не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне безумовне визнання їх недопустимими (як протилежність до визначення доказів допустимими). Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією, законами та міжнародними, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок порушення таких прав.
Докази, отримані з порушеннями норм, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 17 жовтня 2023 року по справі № 455/844/16-к.
Національне законодавство України повністю узгоджується і з прецедентною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом у справі про адміністративне правопорушення, крім того, що інкриміноване адміністративне правопорушення вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.
Беручи до уваги те, що в судовому засіданні безсумнівно встановлено факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та залишення місця ДТП, суд не вбачає підстав для визнання вищевказаних доказів недопустимими доказами, оскільки суд не вбачає істотних порушень прав і свобод людини, що тягнуло б за собою визнання доказів недопустимими.
Таким чином вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. Такі докази долучені до протоколів і сумнівів не викликають.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, доведена повністю, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, порушила правила дорожнього руху, спричинила дорожньо-транспортну пригоду та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, а тому відносно неї слід застосувати у відповідності з вимогами ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
На підставі ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та керуючись статтями 36, 40-1, 245, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
- за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
На підставі ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА