Справа № 346/1880/24
Провадження № 2/346/1125/24
10 липня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
з участю: секретаря Романчук Л.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2021 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №1537174 від 22.04.2021 р. в електронній формі, який було підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. За умовами даного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн, строком кредитування 30 днів, зі сплатою відсотків за користування позикою. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, його заборгованість станом на 27.03.2024 р. становить 21 000,00 грн і складається із: 7 000,00 грн. основний борг, 14 000,00 грн. заборгованість по відсоткам. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1537174 від 22.04.2021 р. в розмірі 21 000,00 грн. і судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак зазначив у позовній заяві, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи у відсутності уповноваженого представника та постановлення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Відзиву не подав. Причини неявки не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року між ТОВ «Веллфін» і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1537174, який було підписано електронним підписом позичальника із застосуванням одноразового ідентифікатора sz3495, за умовами якого відповідачу було надано позику в сумі 7 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 22.05.2021 року, зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 1,14% від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; та 1,14% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики; загальна вартість позики складає 9394,00 грн. (а.с.16-21).
Згідно інформаційної довідки від 28.03.2024 року позивач перерахував відповідачу на рахунок 7 000, 00 грн. (а.с.34).
Відповідач умови зазначеного договору належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 28.03.2024 року його заборгованість, згідно розрахунку позивача, становить 21 000,00 грн, яка складається із: 7 000,00 грнзаборгованість за тілом кредиту, 14 000,00 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 22-33).
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію'встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію'електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію'передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини друго їстатті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики в розмірі 7 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 7 000,00 грн і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем договору дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк до 22.05.2021 р.
Позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів до 22.05.2021 р.
Після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Як вбачається зі змісту договору, проценти (відсотки) за користування кредитом визначені в розмірі 2394,00 гривень (а.с. 21).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 27.03.2024 р. становить 21 000,00 грн і складається із: 7 000,00 грн. основний борг, 14 000,00 грн. заборгованість по відсоткам.
Досліджений судом розрахунок заборгованості до договору про споживчий кредит № 1537174 від 22.04.2021 р. свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування (30 днів, до 22.05.2021 р.), а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором у розмірі 2394,00 гривень.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, то суд вважає за необхідне, частково задоволити позовні вимоги і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Веллфін» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1537174 від 22.04 2021 р. в розмірі 9 394,00 грн, яка складається із: 7 000,00 грн. основний борг, 2 394,00 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача з відповідача 1354,52 ( 9394,00 х 3028,00/ 21 000,00) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі наведеного та ст.207, 526, 549, 551, 610-611, 626-628, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.10-13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398, 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1537174 від 22.04.2021 року в розмірі 9 394 (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1354,52 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін", місцезнаходження: місто Київ, вулиця Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398;
ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Беркещук Б. Б.