Справа № 161/8458/24
Провадження № 2-о/161/310/24
11 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про встановлення факту постійного проживання на території України,-
ОСОБА_1 звернулась в суд із вищевказаною заявою. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що вона народилась у смт. Торчин Луцького р-ну Волинської області. У 1991 році вона одружилась з ОСОБА_2 та переїхала проживати у м.Луцьк. Від шлюбу у них народилась донька. У 2000 році вони з чоловіком розлучились. Вказує, що у м. Луцьку вони проживали та були зареєстровані по АДРЕСА_1 . Незабаром вона втратила паспорт радянського зразку. Рішенням суду від 28.02.2009 року її було знято з реєстрації. Починаючи з 28.02.2009 року вона постійно проживає без реєстрації у АДРЕСА_2 . Зазначає, що від народження за межі України не виїжджала. Оскільки, вона втратитила паспорт радянського зразку та своєчасно не оформила паспорт громадянина України, у неї виникло багато проблем з документами. Вказує, що зверталась до УДМС у Волинській області із заявою про отримання паспорта громадянина України, однак, отримала відмову у зв'язку з тим, що з наданої інформації неможливо встановити її особу та належність до громадянства України. На підставі викладеного, та з врахуванням заяви про уточнення від 11.07.2024 року просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України станом на 13.11.1991 року.
Заявник до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила суд заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи в подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при порзгляді справи поклалась на розсуд суду.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.
Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно даних УДМС у Волинській області, місце реєстрації ОСОБА_1 не значиться, з питань набуття громадянства України чи документування паспортом громадянина України, ОСОБА_1 не зверталась (а.с. 31-33).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України «Про громадянство України»).
Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).
Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
Відповідно до підпункту «а» пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 13 листопада 1991 року проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року (підпункт «в» пункту 9 Порядку).
Тобто у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Торчин, Луцький район, Волинська область народилася ОСОБА_3 . Її батьками вказані: батько - ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
05.09.1990 року на ім'я ОСОБА_6 було видано трудову книжку серії НОМЕР_2 , зі змісту якої слідує наступне: з 03.09.1990 року прийнята на посаду помічника вихователя у дитячого закладу № 31; 30.05.1991 року переведено на посаду кухпрацівника; 01.08.1994 року звільнена із займаної посади у зв'язку з переведенням із дитячого закладу № 31 на посаду помічника вихователя у дитячий заклад № 50; 09.04.1996 року звільнена із займаної посади.
Вищевказані заклади дошкільної освіти знаходяться на території України.
Як вбачається із довідки виконавчого комітету Торчинської селищної ради №873 від 13.04.2017 року ОСОБА_1 проживала разом з матір'ю ОСОБА_5 на день її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у АДРЕСА_2 , та вели спільно господарство (а.с. 11).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Торчинської селищної ради № 17 від 04.03.2024 року ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2 , без реєстрації (а.с. 10).
Відтак, враховуючи вищезазначені докази, в їх сукупності, суд вважає доведеним факт постійного проживання заявниці на території України станом на 13.11.1991 року.
Також, слід зазначати, що іншого шляху встановлення цього факту, на даний час немає, а його встановлення необхідно заявнику для отримання паспорта громадянина України.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, шляхом встановлення факту постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 293, 315, 317, 319, 354 ЦПК України,Законом України «Про громадянство України», суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 13 листопада 1991 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, адреса: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4, код ЄДРПОУ 37821586.
Повний текст рішення складено 18 липня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пушкарчук В.П.