Справа № 519/987/24
2/519/526/24
19.07.2024 м. Южне
Суддя Южного міського суду Одеської області Москаленко І.О., дослідивши позовну заяву адвоката Крутоголової О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004006 від 20.11.2019) в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АТ «Одеський припортовий завод» (адреса реєстрації 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3), про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації,
1.12 липня 2024 до Южного міського суду Одеської області надійшла позовна заява, відповідно до якої Позивач просить суд стягнути з АТ «Одеський припортовий завод» невиплачену заробітну плату за липень та серпень 2023 у сумі 20 777.49 гривень та компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 873,29 гривень.
2.Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
3.Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належної працівникові заробітної плати є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
4.Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Тобто, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
5.Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX.
6.Частини перша та друга ст. 233Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
7.У постанові від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 Верховний суд дійшов висновку, що Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
8.Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
9.При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 №1-зп, від 05.04.2001 №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233КЗпП України (у редакції Закону від 01.07.2022 №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
10.Разом з тим, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
11.Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
12.Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року №211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
13.З огляду на викладене, строк звернення до суду продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
14.Наведене дає суду підстави до висновку, що з 1 липня 2023 року строк звернення ОСОБА_2 обмежений тримісячним строком з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1) або з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
15.Проте, з цим позовом про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з серпня по листопад 2023 року Позивач звернувся до суду 12 липня 2024 року, тобто поза межами визначеного КЗпП України строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлено.
16.Згідно ст.234 КУпАП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
17.Відповідно до ч.1, 3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
18.Отже, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що в разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки за заявою учасника справи.
19.Крім того, до зі змісту позовної заяви суд не може встановити чи тривають трудові відносини між учасниками справи, чи Позивач звільнена на цей час, дату такого звільнення. Позовна заява не містить опису обставин звільнення Позивача та підтверджуючих документів.
20.Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлена можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду оновленої позовної заяви, яка за змістом відповідатиме вимогам п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, клопотання про поновлення строку на звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку (за наявності), докази, що підтверджують ці обставини.
21.Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
22.На підставі викладеного та керуючись статтями 175-177,185 ЦПК України, суддя
1.Позовну заяву адвоката Крутоголової О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004006 від 20.11.2019) в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АТ «Одеський припортовий завод» (адреса реєстрації 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3) залишити без руху.
2.Надати заявнику строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків.
3.У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
4.Ухвала оскарженню не підлягає.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Южного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко