Справа № 517/992/24
Провадження № 2-н/517/27/2024
про відмову у видачі судового наказу
19 липня 2024 рокусмт. Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І.В. розглянувши заяву АТ "Одесагаз" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ,
АТ «Одесагаз» подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч.1, 2 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Положеннями ст.163 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема відповідно до п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Також відповідно до п.3 та п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу, поданій представником АТ "Одесагаз" зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, однак, не вказано за якою саме адресою здійснювався розподіл природного газу, крім того заявником у прохальній частині не зазначено, за який саме період він просить стягнути заборгованість за розподіл природного газу.
Як зазначено у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Проте, жодного доказу, окрім фінансового стану, на обґрунтування вимог у заяві заявником не надано. Більш того, вказаний надрукований фінансовий стан не підтверджує доказ того, що боржнику було розподілено саме такого об'єму газу, оскільки жодним чином не підтверджується.
Згідно п.п.1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір розподілу природнього газу, належним чином завірений.
Також, згідно ч.3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у розгляді справи, в тому числі, через свого представника.
Відповідно до ч.3 ст.62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником є АТ «Одесагаз», яка підписана представником Коробченко Галиною Григорівною та до неї додана довіреність від 16.07.2024 року, видана АТ «Одесагаз» в особі голови правління Мітюченко І.В., якою уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси АТ «Одесагаз», у тому числі: в усіх судових органах.
Однак, у заяві та додатках до неї відсутні посилання на докази в підтвердження обрання та призначення ОСОБА_3 на посаду голови правління АТ «Одесагаз», та як наслідок, наявності у представника заявника процесуальної дієздатності на вчинення процесуальних дій в інтересах АТ «Одесагаз».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Відтак, вищезазначена заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ч.3 ст.163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Згідно із ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.163, 165, 166 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою АТ "Одесагаз" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_4 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому відповідно до ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Ірина ГОНЧАР