Є.у.н.с.512/343/23
Провадження №2/512/48/24
"19" липня 2024 р.
19 липня 2024 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бростовської Н.О.,
секретаря - Пустовіт С.П.,
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Медвідя В.А.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Медвідя Владислава Анатолійовича про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Савранська селищна рада Одеської області і приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Ізосімова Катерина Борисівна, про визнання заповіту недійсним,
В провадженні судді Савранського районного суду Одеської області Бростовської Н.О. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Савранська селищна рада Одеської області і приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Ізосімова К.Б., про визнання заповіту недійсним.
16.04.2024р. представник позивача подав до суду заяву про відвід головуючого судді по справі з тих підстав, що суддя Бростовська Н.О. грубо порушує строки розгляду справи і вимоги процесуального закону та не постановляє ухвалу про витребування доказів, чим проявляє побічну заінтересованість в розгляді справи, а відтак може упереджено ставитись до позивача, у зв'язку з чим у нього є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості головуючого по справі, що на його думку виключає її участь у розгляді справи.
В судовому засіданні позивач та його представник заяву про відвід головуючого судді підтримали, просили її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді.
Суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дійшов такого висновку.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 5 цієї статті визначено, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Підстави для відводу судді встановлені ст.36 цього Кодексу, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п.3 ч.1 цієї статті) та якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 цієї статті).
У справах «Мікаллеф проти Мальти» та «Мезнарич проти Хорватії» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи. У справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини наголосив на наявності двох аспектів, пов'язаних з вимогами безсторонності. По-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має бути також безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього. Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України»), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
На думку суду, мотиви відводу є надуманими і не відповідають дійсності, але враховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, суд вважає, що у разі ухвалення рішення не на користь позивача у нього та його представника може скластися думка, що суд віднісся до них упереджено і необ'єктивно, а тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості, а також припущень щодо заінтересованості у результаті розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про відвід головуючого судді.
За правилами ч.1 ст.41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.3 цієї статті).
Керуючись п.5 ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Медвідя Владислава Анатолійовича про відвід головуючого судді Бростовської Н.О. по цивільній справі за є.у.н. 512/343/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Савранська селищна рада Одеської області і приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Ізосімова Катерина Борисівна, про визнання заповіту недійсним, - задовольнити.
Цивільну справу за є.у.н.с.512/343/23 повернути до канцелярії суду для визначення іншого судді, який буде розглядати цю справу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області Бростовська Н.О.