Справа № 510/1037/24
Провадження № 3/510/627/24
10 липня 2024 року м. Рені
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Бошков І.Д., розглядаючи матеріали, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ур. Вінницької області, громадянки України, помічника начальника відділу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), меш. за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не вчиняла адміністративне правопорушення за ст. 172-15 ч.2 КУпАП, зміст ст. 268 КУпАП роз'яснено,
за ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, вбачається, що 13.04.2024 р. за результатами службового розслідування встановлено факт недбалого ставлення до військової служби гр. ОСОБА_1 , а саме: в період з 10.08.2023р. по 10.01.2024р. під час несення служби ППр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не здійснювала контролю проведення заходів щодо перевірки дійсності документів наданих військовозобов'язаними громадянами України для проходження прикордонного контролю, чим порушила вимоги ст.. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 6 глави 2, п. 17 глави 5 Розділу ІІ вимог Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС від 19.05.2015 р. № 1261.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не явилась, 09.07.2024 р. надала суду: характеристику з місця несення служби, витяг з наказу МВС, письмові пояснення, де зазначає що свою провину не визнає та вважає що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються собою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються собою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серія ПдРУ № 264357, рапорт прикордонної служби про результати службового розслідування; витяги з книг обліку особового складу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Розділ ІІ штатно - посадовий розрахунок станом на 27.10.2023 р., 13.08.2023 р.; листи про надання інформації; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копія паспорту громадянки України ОСОБА_1 , висновок службового розслідування по факту перевірки інформації, яка викладена у листі внутрішньої безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону від 12.04.2024 р.
Протокол про військове адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить даних (інформації), які вказують на наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про її службову недбалість, які дії вона зобов'язана була вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться їй у провину.
Суд зауважує, що у висновку службового розслідуванняпо факту перевірки інформації, яка викладена у листі внутрішньої безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону від 12.04.2024 р., не вказане, що саме ОСОБА_1 приймала рішення про надання на перетинання державного кордону на виїзд з території України, особами зазначеними як перетнувшими кордон. Саме про це також вказує і сама ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 27.04.2024 р. Також у поясненнях вказане, що перевірку документів, вона не здійснювала.
В той же час, у своїх додаткових поясненнях ОСОБА_1 вказує, що вона була старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон. Тому суд вважає зазначити наступне: якщо упідпорядкуванні ОСОБА_1 були прикордонники, з вини яких перетнули державний кордон певна кількість осіб, які не мали на це право, то вона ( ОСОБА_1 ) може бути притягнута до дисціплінарної відповідальності, яка передбачена внутрішніми документами (інструкціями, наказами, розпорядженнями та інше) прикордонної служби.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ПдРУ № 264357 доводи про те, що ОСОБА_1 вчинила військове адміністративне правопорушення, не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-15 ч.2 КУпАП, доказам в сукупності з наданими у судовому засіданні показами ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вини останньої у порушенні правил несення прикордонної служби в умовах особливого періоду не доведено, тобто у її діях відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 суду не надано.
Вказані факти та обставини викликають сумнів в правомірності складеного протоколу.
Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 172-15 ч.2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючисьст.ст. 172-15 ч.2, 247 ч.1 п.1, 268, 284 ч.3, 287, 294 КУпАП, суд
У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП - відмовити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Постанова після вступу в законну силу підлягає негайному виконанню.
Суддя І.Д. Бошков