Справа № 522/10913/24
Провадження № 3/522/5435/24
17 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи-підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
06.06.2024 року посадовою особою головним державним інспектором Прохоровою І.В., при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, посадова особа - ФОП ОСОБА_1 , вчинила порушення п. 1,2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265-95 ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО; порушення ведення обліку товару; порушення програмування підакцизних товарів, згідно акту перевірки №007138 від 06.06.2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, в протоколі зазначила, що просить справу розглянути без її участі.
Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя, та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови неповідомлення суду причин своєї неявки. Також, в умовах воєнного стану, суд вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це становить загрозу для життя та здоров'я для вказаних осіб.
З урахуванням того, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надано, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилась та не надала пояснення чи будь-які докази своєї невинуватості, суд приймаючи рішення, виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 348/15-32-07-06-05 від 06.06.2024 року, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - та тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в порядку ст. 251 КУпАП доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 348/15-32-07-06-05 від 06.06.2024 року; копією акту (довідки) фактичної перевірки №007138 від 06.06.2024 року; копією паспорта ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушила:
- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закону) від 06.07.1995 року, згідно якогопроводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
-п. 2 Закону, згідно якого надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
-п. 11 ст. 3 Закону, згідно якого проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
-п. 12 ст. 3 Закону, згідно якого, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі.
Санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушниці, є щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафуу розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дані про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
На підставі вищезазначеного і керуючись ст. 23, 24, 33-38, 155-1, 268, 279, 280, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, фізичну особи-підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи-підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ