Справа № 522/247/24 Провадження: 3/522/214/24
11 липня 2024 року
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом серії ААД №733894 від 25.12.2024 року у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 25.12.2023 року о 21:43 год., у м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 88/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електроскутер) «N 310», н/р НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, вираження тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 були направлені смс-сповіщення, також судовий виклик, за адресою місця проживання, однак поштове повідомлення повернулось на адресу суду у зв'язку з тим, що відповідно до довідки АТ «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 справи, дати, час та місце його проведення. Також згідно протоколу поліцейськими було роз'яснено притягуваному ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи відносно нього в Приморському районному суді м. Одеса, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП, передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративні стягнення і, даний факт може бути підтверджений постановами суду, які набрали законної сили.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення , серії ААД № 733894 від 25.12.2023 року, згідно 25.12.2023 року о 21:43 год., у м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 88/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електроскутер) «N 310», н/р НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, вираження тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 від 25.12.2023 року та відеозаписом.
Та обставина, що ОСОБА_1 допустив вказане порушення двічі протягом року, підтверджується довідкою з інформаційного порталу Національної поліції, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.06.2023 року (справа № 521/11300/23), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, дана інформація підтверджується судовим рішенням від 28.06.2023 року, розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/111859172, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2023 року (справа № 521/10792/23) якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, дана інформація підтверджується судовим рішенням від 22.05.2023 року, розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/110995176.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в їх вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 733894 від 25.12.2023 року, згідно якого 25.12.2023 року о 21:43 год., у м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 88/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електроскутер) «N 310», н/р НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, вираження тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.1.10. ПДР учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.
Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
За викладеного, слід зробити висновок про електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 як водій керував транспортним засобом і в ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п.4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; зіниці очей, які не реагують на світло, що і було виявлено поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження такого огляду відмовився.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 ..
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, характер якого вказує на те, що воно є грубими адміністративним правопорушенням і таке правопорушення вчинене притягуваним двічі протягом року, що свідчить про, те що ОСОБА_1 жодних висновків для себе не зробив, протиправну діяльність не припинив, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, відчуття безкарності за вчинене та схильність до вчинення адміністративних правопорушень.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.3 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів та без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять інформації та доказів, що транспортний засіб, яким керував притягуваний під час вчинення правопорушення є приватною власністю саме ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 Кодексу України про адміністративних правопорушення і застосувати до нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 /трьох тисяч/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги або протесту прокурора до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси С.М. Кічмаренко