Справа № 484/3904/24
Провадження №2-а/484/35/24
про залишення позову без руху
18.07.2024 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Мельничук О.В. вивчивши матеріали позовної адвоката Єрмоленко Анни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення-
16.07.2024 до суду надійшов позов адвоката Єрмоленко А. В. в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 288 КУпАП, визначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Разом з тим, аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .
Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, яка є обов'язковою для судів.
З 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який діяв на момент подачі позовної заяви, складає 3028 грн., а тому позивач мав сплатити 605,60 грн. в якості судового збору за подання адміністративного позову.
Жодних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем та його представником не надано.
Згідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, зобов'язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169, КАС України-
Позовну заяву адвоката Єрмоленко Анни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху, зобов'язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: підпис. О.В. Мельничук