Справа № 487/3153/24
Провадження № 2/487/1819/24
(заочне)
18.07.2024 м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Бобрової І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мосензової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу № 487/3153/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
08.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Вимоги позову обґрунтовано тим, що відповідно до договору № 140 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, які не проживають у ній понад один рік без поважних причин, не беруть участі в її утриманні, тобто припинили виконувати обов'язки покладені на них законом. Дана квартира неприватизована, перешкод у користуванні спірною квартирою позивачка відповідачам не чинила. У зв'язку з чим позивачкою було подано до суду зазначений позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_4 .
Суд своєю ухвалою від 10.04.2024 відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Суд своєю ухвалою від 14.05.2024 закрив підготовче провадження та справу призначив до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив не надали.
Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії договору № 140 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 13.11.2023 наймодавцем квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою № 112 від 27.03.2024, виданою Приватним підприємством «Управляюча компанія ЖЕД № 10», зареєстрованими особами у вказаній вище квартирі є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до актів про не проживання за місцем реєстрації від 12.02.2024, посвідчених директором ПП «Управляюча компанія ЖЕД № 10» ОСОБА_7 , у квартирі АДРЕСА_1 , з грудня 2019 року у зв'язку зі зміною місця проживання не проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того факт не проживання відповідачів у спірній квартирі підтверджується показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були допитані безпосередньо у судовому засіданні та показали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спірною житловою площею не користуються без поважних причин, витрати, пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг не несуть, особистих речей їх у будинку немає.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Частиною четвертою статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві. (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, від 02 грудня 2010 року).
Відповідно до частин 2 статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 1 статті 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
У частинах 1, 2 статті 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно із частиною 1 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У пункті 10 постанови Пленуми Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Крім того згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 759/19579/17, при вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.
Отже, враховуючи наведені вище обставини, а також доведення в ході судового розгляду факту відсутності відповідачів у квартирі АДРЕСА_1 , які не проживають у ній без поважних причин більше строків, встановлених ст. 71 ЖК України, суд доходить до переконання про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. з кожного, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України,суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених ЦПК України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 18.07.2024.
Головуючий суддя І. В. Боброва