Справа № 473/2569/24
Номер провадження1-кп/473/257/2024
ЄРДР 12024152190000337
Категорія: ч.1 ст.121 КК України
іменем України
"19" липня 2024 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ташкент Республіки Узбекистан, громадянина України, не є військовозобов'язаним, освіта базова загальна середня, не працює, сімейний стан - не одружений, на утриманні дітей не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого непогашених судимостей відповідно до п.5 ст.89 КК України,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
22 березня 2024 року приблизно о 11:00 годині, в селі Яструбинове Вознесенського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_5 знаходилися в приміщенні кімнати житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними на побутовому підгрунті виник словесний конфлікт. В ході вказаного конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, сидячи на стільці навпроти потерпілого ОСОБА_5 , який перебував в положенні стоячи, кулаком руки наніс один удар в ділянку щелепи потерпілого. Після чого, вставши зі стільця, обвинувачений ОСОБА_6 кулаками рук наніс не менше чотирьох ударів в ділянку голови та тулубу потерпілого ОСОБА_5 , в результаті чого потерпілий ОСОБА_5 втратив рівновагу та впав на підлогу.
Внаслідок умисних протиправних дій обвинувачений ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з забитими ранами голови, лівого ока, гематоми повік лівого ока, крововиливом під кон'юнктиву лівого ока, з переломом кісток склепіння черепа, з вогнищем забою речовини головного мозку, перелом нижньої щелепи, закриту тупу травму грудної клітини з переломами другого та восьмого ребер зліва, яка ускладнилася явищами пневматороксу, які у комплексі травм голови та грудної клітини відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_6 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 визнав вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення проти здоров'я особи потерпілого ОСОБА_5 , з яким він давно товаришує.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_6 та пояснив, що 22 березня 2024 року приблизно о 11:00 годині, в селі Яструбинове Вознесенського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_6 та він, /тобто потерпілий ОСОБА_5 / знаходилися в приміщенні кімнати житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними на побутовому підгрунті виник словесний конфлікт. В ході вказаного конфлікту обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, сидячи на стільці навпроти нього /тобто потерпілого ОСОБА_5 / кулаком руки наніс йому один удар в ділянку щелепи. Після чого, вставши зі стільця, обвинувачений ОСОБА_6 кулаками рук наніс не менше чотирьох ударів в ділянку його голови та тулубу, внаслідок чого він /тобто потерпілий ОСОБА_5 / втратив рівновагу та впав на підлогу, отримавши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з забитими ранами голови, лівого ока, гематоми повік лівого ока, крововиливом під кон'юнктиву лівого ока, з переломом кісток склепіння черепа, з вогнищем забою речовини головного мозку, переломом нижньої щелепи, закритої тупої травми грудної клітини з переломами другого та восьмого ребер зліва, яка ускладнилася явищами пневматороксу. Внасідок цього, він проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні Вознесенської багатопрофільної лікарні. В теперішній час обвинувачений ОСОБА_6 повністю відшкодував заподіяну йому матеріальну шкоду, шляхом надання грошових коштів для лікування, а також повністю відшкодував спричинину моральну шкоду, завдану вчиненням даного кримінального правопорушення. Між ними знову відновилися давні дружні стосунки, як з односельцями.
Підстав для сумнівів при повному визнанні своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , безпосередньо допитаним в судовому засіданні у суда немає, оскільки дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені показаннями потерпілого ОСОБА_5 , котрі суд знаходить належними, допустимими, необхідними та достатніми.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 .
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_6 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує за за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 .
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 .
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_6 в судовому засіданні не встановлено.
Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином Особливої частини КК України розділу ІІ та є кримінальним правопорушенням проти здоров'я особи.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_6 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він має базову загальну середню освіту, не є військовозобов'язаним, є не одруженим, на утриманні дітей не має, задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває на диспансерних обліках лікарів наркологів та психіатрів комунальних медичних закладів Миколаївської області, він не має непогашених судимостей. /а.к.п. 56 - 68/.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, його наслідки для потерпілого ОСОБА_5 , а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом'якшуючих покарання обставин, а також відсутності обтяжуючих покарання обставини, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.1 ст.121 КК України для даного виду покарання, який буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд також враховує позицію прокурора, потерпілого ОСОБА_5 , висновок досудової доповіді органу пробації /а.к.п. 24 - 27/, стосовно призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , котрі вважали за можливе призначити основне покарання обвинуваченому із застосуванням вимог ст.75 КК України, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_6 міг би бути звільненим від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 9 Постанови Пленуму Веховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням має бути мотивованим, при цьому необхідно враховувати не тільки дані про особу обвинуваченого і обставини, які пом'якшують покарання і свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання, але й ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи із особливостей і обставин його вчинення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , котрий є активним членом Центру реабілітації при релігійній організації громади «Незалежної Помісної Церкви Християн Нового Заповіту» та примає активну участь у волонтерській діяльності щодо забезпечення потреб ЗбройнихСил України, з врахуванням позицій прокурора та потерпілого ОСОБА_5 , які вважали за необхідне та просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_6 основний вид покарання в виді позбавлення волі з іспитовим строком випробування, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально - вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально - правові, відносно - визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання (ст. ст. 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК України тощо; індивідуалізація покарання конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта. Повне визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини та його щире каяття, давні дружні відносини з потерпілим ОСОБА_5 , на які не вплинув факт вчинення даного кримінального правопорушення, враховуються судом при призначенні покарання та дають суду право призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.1 ст.121 КК України, для даного виду покарання, з іспитовим строком випробування, на підставі приписів ст.75 КК України,
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 43, 45, 47/.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 під час проведення судового слідства не застосовувався, підстави для обрання запобіжного заходу при ухваленні вироку відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в виді арешту майна від 27 березня 2024 року /єдиний унікальний номер судової справи №473/1562/24, провадження № 1-кс/473/412/2024/ підлягає скасуванню. /а.к.п. 50 - 51/.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним за пред'явленим йому обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому основне покарання в виді позбавлення волі строком на 05 /п'ять/ років, із зарахуванням йому в строк відбування основного покарання за вироком суду строку його попереднього ув'язнення тривалістю 02 /дві/ доби з 22 березня 2024 року по 23 березня 2024 року включно, відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 2046 - VIII від 18 травня 2017 року, за правилами, передбаченими у ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 02 /два/ роки, зобов'язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі території України без дозволу органу пробації.
Речові докази за кримінальним провадженням: фрагмент килима зі слідами речовини бурого кольору, котрі поміщені до паперового конверту №5, марлевий тампон, котрий поміщено до паперового конверту №1, змив речовини бурого кольору з рами дверей коридору житлового будинку, котрий поміщено до паперового конверту №4, змив речовини бурого кольору з підлоги коридору житлового будинку, котрий поміщено до паперового конверту №3, змив речовини бурого кольору з порогу при вході в коридор житлового будинку, котрий поміщено до паперового конверту №2, змиви з рук обвинуваченого ОСОБА_6 на марлевих тампонах, котрі поміщені до конвертів №2 та №3, марлевий тампон, котрий поміщено до конверта №1, зрізи фрагментів нігтьових пластин обвинуваченого ОСОБА_6 , котрі поміщені до конвертів №4 та №5, котрі відповідно до квитанції з порядковим номером №40 Книги №854 обліку речових доказів, передані на зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_2 - знищити. /а.к.п. 43, 44/.
Речові докази за кримінальним провадженням: сухий зразок крові на марлевому тампоні, котрий поміщено до паперового конверту №1, зразок крові у сухому стані, котрий після проведення експертного дослідження упаоквано до паперового конверту №2, зразок крові у полімерній колбі, котрі належать потерпілому ОСОБА_5 , котрі передані на зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_2 - знищити. /а.к.п. 45/.
Речові докази за кримінальним провадженням: мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 9» ІМЕІ - 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_2 з сім карткою оператора мобільного зв'язку з абонентським номером: НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору, светр чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, котрі відповідно до квитанцій з порядковими номерами №43, №82, №83 Книги №854 обліку речових доказів, передані на зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_2 - повернути безоплатно їх власнику обвинуваченому ОСОБА_6 , як законному власнику даних речей. /а.к.п. 45, 46/.
Ухвалу від 27 березня 2024 року слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області /єдиний унікальний номер судової справи №473/1562/24, провадження №1-кс/473/412/2024/, якою застосовано захід забезпечення кримінального провадження в виді арешту майна, яким є: мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 9» ІМЕІ - 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_2 з сім карткою оператора мобільного зв'язку з абонентським номером: НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору, светр чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, котрі відповідно до квитанцій з порядковими номерами №43, №82, №83 Книги №854 обліку речових доказів, передані на зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати. /а.к.п. 50 - 51/.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1